Поради для педагога: як допомогти дитині пережити лихо Лісовецька І.М. методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи
Діти, які наражаються на високий ризик надмірних реакцій – це діти, які:
Були розлучені з батьками, родичами чи іншими піклувальниками; Стали свідками поранення чи загибелі близьких; Самі зазнали фізичних ушкоджень; Відчувають загрозу; Тривожаться та переживають через горе та тривогу батьків / піклувальників; Відчувають провину через те, що вони вижили, а інші – загинули.
Три рівні реабілітації: 1. Сім'я; 2. Значимий дорослий за межами родини; 3. Вулиця.
Поради для вчителя
Варто говорити про подію в стінах школи. Не завжди корисно радити дітям просто забути про це. Вислухайте те, що говорять учні, проаналізуйте їхні відчуття та досвід. Обговоріть з ними деякі почуття та думки, що цілком природно виникають у них за цих обставинах.
Завжди будьте готові до діалогу зі своїми учнями Вони повинні знати, що ви готові їх вислухати
Створюйте можливості для того, щоб учні могли грати і працювати разом Взаємна підтримка ровесників надзвичайно важлива
Переконуйте учнів, особливо учнів молодших класів, у тому, що ваше завдання – перетворити школу на максимально безпечне для них місце, і що їхні батьки чи опікуни зроблять усе можливе, щоб вони почувалися у безпеці.
Будьте готові до непростих запитань Наприклад: Чому? ( Людині важко зрозуміти масове знищення чи руйнування – покажіть, що ви це також не приймаєте, і спробуйте надати чітке пояснення зрозумілою мовою); Чи все буде добре?, Коли це все закінчиться? (не давайте неправдивих обіцянок чи марних надій, але розкажіть учням, що різноманітні рятувальні організації, міністерства та відомства, військові, міліція роблять усе можливе для відновлення миру та порядку).
Підтримуйте учнів у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху Допоможіть їм обрати найкращі стратегії для тієї чи іншої ситуації. В першу чергу з ' ясуйте, які саме методи і стратегії уже допомагали їм долати свої страхи чи переживання у минулому.
Відновіть відчуття нормальності Будьте спокійні і зважені, заспокойте дітей і спробуйте максимально швидко повернутися до повсякденної рутини. У цьому вам допоможуть звичайні розмови – обговорення домашнього завдання і т.п., але при цьому уникайте додаткового тиску на дітей. Будь-яка поведінка, що може зашкодити іншим є неприпустимою.
Оголосіть хвилину мовчання, наприклад, на початку уроку. Поясніть дітям, що цим ми вшановуємо загиблих і постраждалих.
Зберіть максимум інформації про системи переадресації для дітей, що можуть потребувати додаткової допомоги та підтримки. Такі послуги можуть надаватися як на базі школи, так і спеціалістами державних установ і професійних організацій. Якщо в одного з учнів спостерігаються серйозні проблеми, які не зникають з плином часу, таку дитину варто спрямувати на отримання спеціалізованої допомоги.
Не забувайте піклуватися про себе Бережіть власне емоційне та фізичне здоров'я. Адже тільки здоровий вчитель зможе підтримати та допомогти своїм учням. Діти, які бачать навколо себе впевнених, спокійних та бадьорих дорослих, швидше повертатися у норму.