Панас Мирний – »симфоніст української прози». (О.Гончар)

Панас Мирний належить до тих українських класиків пера, яким вдалося водночас побудувати блискучу державну карєру та реалізувати себе в письменництві. Панас Мирний належить до тих українських класиків пера, яким вдалося водночас побудувати блискучу державну карєру та реалізувати себе в письменництві.

На мальовничій околиці Полтави - Кобищанах - знаходиться садиба видатного українського письменника Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка). З вулиці ледве видно в глибині подвіря будиночок під зеленим дахом. Весь він оточений деревами, кущами бузку. На мальовничій околиці Полтави - Кобищанах - знаходиться садиба видатного українського письменника Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка). З вулиці ледве видно в глибині подвіря будиночок під зеленим дахом. Весь він оточений деревами, кущами бузку.

Кобищани – батьківська оселя

Панас Якович народився у Миргороді в сімї дрібного урядовця. Навчався спершу в місцевому парафіяльному училищі, а з переїздом батьків до Гадяча в тамтешньому повітовому училищі, яке закінчив 1862 року. Й одразу на службу: Гадяч, Прилуки, Миргород. До 1865 року відносяться його перші літературні спроби: спершу щоденник, вірші й поеми, потім драми та проза. Панас Якович народився у Миргороді в сімї дрібного урядовця. Навчався спершу в місцевому парафіяльному училищі, а з переїздом батьків до Гадяча в тамтешньому повітовому училищі, яке закінчив 1862 року. Й одразу на службу: Гадяч, Прилуки, Миргород. До 1865 року відносяться його перші літературні спроби: спершу щоденник, вірші й поеми, потім драми та проза.

Батьки Панаса Мирного – Яків та Тетяна Рудченки Родинне коло Панас Мирний (праворуч) та Іван Білик рік

Із майбутньою дружиною Олександрою Шейдеман рік Особисте життя Олександра Рудченко із синами

Дорогами митця Музей відомого класика української літератури міститься в будинку, в якому протягом років власне жив і працював Панас Рудченко. Серед перших дарувальників музейних експонатів була вдова письменника Олександра Михайлівна Рудченко. Музей розпочинає своє існування у липні 1940 року. Тодішня експозиція розгорнулась у двох кімнатах садиби. З дозволу родини письменника виставлялись книги, рукописи творів, фотографії, особисті речі Панаса Мирного. Напередодні Великої Вітчизняної війни найбільш цінні експонати евакуйовують до Уфи. З 1961 року музей - це увесь будинок письменника. Музей відомого класика української літератури міститься в будинку, в якому протягом років власне жив і працював Панас Рудченко. Серед перших дарувальників музейних експонатів була вдова письменника Олександра Михайлівна Рудченко. Музей розпочинає своє існування у липні 1940 року. Тодішня експозиція розгорнулась у двох кімнатах садиби. З дозволу родини письменника виставлялись книги, рукописи творів, фотографії, особисті речі Панаса Мирного. Напередодні Великої Вітчизняної війни найбільш цінні експонати евакуйовують до Уфи. З 1961 року музей - це увесь будинок письменника.

Серед унікальних експонатів музейної збірки рукописи письменника та його старшого брата Івана Рудченка (І. Білика), першодруки творів, спогади про письменника, архів часопису «Рідний край», редактором якого був П. Рудченко, особисті речі господарів будинку. Серед унікальних експонатів музейної збірки рукописи письменника та його старшого брата Івана Рудченка (І. Білика), першодруки творів, спогади про письменника, архів часопису «Рідний край», редактором якого був П. Рудченко, особисті речі господарів будинку.

Гостями будинку автора романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди» неодноразово були композитор М.Лисенко, письменники В.Короленко, М. Коцюбинський, І. Карпенко-Карий, В. Стефаник, Леся Українка, Олена Пчілка, акторка М. Заньковецька та інші. Гостями будинку автора романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди» неодноразово були композитор М.Лисенко, письменники В.Короленко, М. Коцюбинський, І. Карпенко-Карий, В. Стефаник, Леся Українка, Олена Пчілка, акторка М. Заньковецька та інші.

Дитяча кімната

Кімната дружини

Кабінет письменника

Вітальня

Їдальня

"Вся моя слава Україна«, - сказавши ще в юності ці слова, Панас Мирний до останнього подиху служив Україні словом і ділом.

Неподалік музею-садиби, в урочищі Зелений гай, в якому любив відпочивати письменник могила Панаса Мирного. Садиба письменника, його могила 1920 року занесені до Державного реєстру нерухомих памяток України в статусі памятки національного значення. Неподалік музею-садиби, в урочищі Зелений гай, в якому любив відпочивати письменник могила Панаса Мирного. Садиба письменника, його могила 1920 року занесені до Державного реєстру нерухомих памяток України в статусі памятки національного значення.

7 квітня 1999 року Полтавською обласною радою засновано щорічну обласну премію імені Панаса Мирного за пропозицією Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Премія присуджується за кращі здобутки, які утверджують гуманістичні й національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу та є вагомим внеском у національно-культурне відродження Української держави у таких номінаціях: 7 квітня 1999 року Полтавською обласною радою засновано щорічну обласну премію імені Панаса Мирного за пропозицією Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Премія присуджується за кращі здобутки, які утверджують гуманістичні й національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу та є вагомим внеском у національно-культурне відродження Української держави у таких номінаціях: література, літературознавство; література, літературознавство; мистецтво; мистецтво; народна творчість, народні ремесла; народна творчість, народні ремесла; журналістика, публіцистика; журналістика, публіцистика; благодійна та громадська діяльність (без вручення грошової винагороди). благодійна та громадська діяльність (без вручення грошової винагороди). Дата вручення премії 13 травня (щороку), у день народження Панаса Мирного. Дата вручення премії 13 травня (щороку), у день народження Панаса Мирного.

Презентацію створила Губська Ольга Володимирівна, вчитель української мови і літератури Валківського ліцею імені О.Масельського Харківської області Використані джерела Інтернет-ресурси: 1)kolo.poltava.ua/.../panas-mirnij-mav-zhinku-yaka- strazhdala-na-isteriyu-ta- ne-rozumila-pismennika; 2)poltavahistory.inf.ua/hisp_u_117_6.html; 3) /1487; /1487www.doroga.ua/poi/Poltavskaya/Poltava/Muzej_Panasa... /1487 4) memorialnij_muzej_Panasa_Mirnogo; 5) uk.wikipedia.org/wiki/Панас_Мирний.