Елізабет Сонрель Елізабет Сонрель ( ) – французька художниця - символістка. Вона успішно писала портрети, натюрморти, жанрові картини із життя середньовіччя. Прославилась Е.Сонрель своїми роботами в стилі модерн: найбільш відомі її художні серії «Пори року» і «Квіти».

Елізабет народилася в сімї художника,що проживала в невеличкому французькому містечку Тур. Батько став першим вчителем малювання дівчинки. Пізніше Елізабет продовжила навчання в Парижі,була ученицею Жюля Лефевра в Школі витончених мистецтв. В музеї міста досі до цих пір зберігається її перша дипломна робота,виконана у 18 років. Роботи Елізабет Сонрель виставлялися досить тривалий час - з р. – в Салоні французьких художників в Парижі. Джерелами натхнення художниці служили легенди про короля Артура, біблійні сюжети, давні легенди і середньовікові романи. Але вона далеко не завжди дотримувалась символізму в своїх роботах, іноді зовсім ігнорувала його.

Дивлячись на її роботи, часто ловиш себе на думці: ось руки, ніби як з картини Леонардо да Вінчі, ось погляд, як на картинах Рафаеля чи Мікеланджело. І в багатьох – рефлекс і стиль як у Альфонса Мухи. І всеодно ці картини унікальні і самобутні. В ХХ столітті – після 1900 р. – художниця малювала в основному портрети и живописні бретонські пейзажі, і іноді квіти. Її остання виставка в Салоні пройшла в 1941 р, коли Елізабет було 67 р. Померла художниця в 1953 р. Не дивлячись на те, Елізабет Сонрель користувалася славою протягом всього життя, в основному завдяки багаточисельним репродукціям і листівкам, тільки в останні кілька десятиліть її роботи отримали те признання, якого вони справедливо заслуговувалили.