Слинні залози людини
Це травні залози, протоки яких відкриваються у ротову порожнину. Вони секретують травний сік - слину. Розрізняють малі та великі слинні залози.
Виділення слини є складним рефлекторним актом, що здійснюється не тільки внаслідок подразнення рецепторів ротової порожнини їжею або іншими речовинами (безумовно-рефлекторні подразники), але при одночасному подразненні зорових, нюхових, слухових рецепторів видом, запахом їжі, подіями і обстановкою, в якій відбувається споживання їжі (умовно-рефлекторні подразнення).
У людини є три пари крупних слинних залоз: привушні, підщелепні та під'язикові. Крім них, поверхня слизової рота всіяна великою кількістю дрібних залоз, які постійно її зволожують. Слиновиділення носить назву салівація.
1- Привушна слинна залоза 2- Підщелепна слинна залоза 3- Підязична слинна залоза
В слизовій оболонці рота є численні дрібні залози, які за розміщенням називаються: губними, щічними, піднебінними та язиковими. B ділянці язика розташовані: передня слинна залоза на нижній поверхні кінчика язика, на корені язика – залози, протоки яких впадають у проміжки між листовидними та жолобовидними пипками. Вивідні протоки губних, щічних залоз відкриваються у пристінок рота, а підщелепних, підязикових, піднебінних та язикових – у власне ротову порожнину. За характером секрету залози поділяються на білкові, слизові та змішані.
Їжа знаходиться в ротовій порожнині секунд і за цей час слина, що виділяється в ротову порожнину розчиняє розчинні і обволікає тверді, змочує сухі речовини, нейтралізує подразнюючі рідини чи зменшує їх концентрацію, полегшує видалення неїстівних речовин, що відкидаються шляхом змивання їх з слизової оболонки порожнини рота.
Привушні залози - крупнодольчасті, альвеолярного типу, виділяють серозний (рідкий) секрет, вивідна протока відкривається на рівні другого верхнього кутнього зуба.
Привушні залози секретують рідку слину з вмістом великої кількості: - хлоридів калію і натрію; - ферменти – каталазу, що здійснює гідроліз перекису водню до води і кисню; - амілазу, яка в своєму складі має кальцій, без якого вона не діє. Для виконання своїх функцій амілазі необхідні йони хлору. Лужної фосфотази в цьому секреті немає, але активність кислої фосфотази дуже висока.
Підщелепні залози - альвеолярно- трубчастої будови. Виділяють серозний секрет. Вивідна протока відкривається на дні ротової порожнини в основі вуздечки язика.
Підщелепні залози секретують продукт, який містить велику кількість органічних речовин (муцин, амілаза) і невелику кількість роданістого калію. 3 мінеральних речовин переважають солі: хлориди натрію, хлориди кальцію, фосфат кальцію, фосфат магнію. Амілази значно менше, ніж у секреті привушної залози.
Під'язикові - дифузно розсіяні під слизовою оболонкою дна рота. Виділяють мукозний секрет - багатий на муцин. Протоки відкриваються спільно з протокою підщелепної залози або дифузно в різних ділянках слизової рота.
Підязикові залози виділяють слину, багату на муцин і мають сильну лужну реакцію. Активність лужної і кислої фосфотаз в цій слині дуже висока. Консистенція слини вязка та клейка.
Слинними залозами виробляються гормоноподібні речовини, які приймають участь в регуляції фосфорно- кальцієвого обміну в кістках і зубах, в регенерації епітелію слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунка, регенерації симпатичних волокон при їх пошкодженні.
Захисна функція слини полягає в тому, що вона захищає слизову оболонку і зуби від висихання, фізичних та хімічних пошкоджень їжею, вирівнює температуру їжі, звязує як амфотерний буфер кислоти та основи, відмиває наліт з зубів, сприяє самоочищенню порожнини рота і зубів; наявність лізоциму – ферментоподібного білку, який має бактерицидні властивості, надають їй можливості приймати участь у захисних реакціях організму та в процесах регенерації епітелію при пошкодженнях слизової оболонки рота.
Таким чином, слина – це суміш секретів трьох великих і множини малих слинних залоз. До секрету, що виділяється в ротовій порожнині, домішуються епітеліальні клітини, частинки їжі, слинні тільця - нейтрофільні лейкоцити, слиз, лімфоцити, мікроорганізми. Отже, слина виконує травну функцію, а крім того захисну і трофічну функції для емалі зуба.