Індія XVI - XVII століття
Розвиток культури Індії
Народи Індії зробили важливий внесок у розвиток науки. Особливо високого рівня досягай математика, медицина, астрономія. У XVI ст. у Делі та інших містах існували обсерваторії (лабораторії для систематичних астрономічних спостережень). Значний внесок у науку зробили індійські математики, яким світ зобов'язаний уведенням поняття «0» (нуль) і десятковою системою написання цифр. Ця система була перенесена арабами в Європу. Тому ми говоримо - «арабські цифри». Ще у стародавній Індії були закладені основи арифметики та алгебри.
Уже в середині V ст. в одному з найкращих наукових центрів Сходу - індійському університеті у Наланді навчалося майже 10 тис. студентів з Індії, Шрі Ланки, Японії, Китаю. Крім буддизму, тут вивчали логіку, медицину, астрономію, літературу, хімію. В Європі перші університети виникли у XII - XIII ст. у Франції та Англії. Індійські лікарі давно й успішно лікували деякі психічні захворювання.Методи хірургів, особливо при пластичних операціях, викладені у давньоіндійських медичних книгах, використовувались хірургами аж до XIX ст.
За декілька століть до н. є. один з індійських учених висловив ідею про атомну будову речовини. Уже тоді були сформульовані, в основному, правильні міркування про сутність такого факту як випаровування рідини і теплоти. Тобто був покладений початок одному з розділів фізики.
Народи Індії створили яскраву і багату літературу, мистецтво, архітектуру. «Рамаяна» - давньоіндійська епічна поема (епос - героїчні сказання), яка багато разів перекладалася на індійські мови. Перекладена вона також і багатьма іншими мовами світу. Один із найвідоміших перекладів «Рамаяни» був здійснений у XVI ст. (з нього на початку XX ст. «Рамаяну» переклали російською мовою). Поема змальовує життя Стародавньої Індії. У сучасній Індії є інститут «Рамаяни»,де зібрані тисячі рукописів поеми.
Безсмертним пам'ятником індійської архітектури є знаменитий мавзолей Тадж- Махал, який називають «поемою в камені». Грандіозна (висота 74 м) біломармурова споруда з облицюванням із самоцвітів зведена ( ) за наказом Великого Могола Шах-Джахана для його дружини Мумтаз-Махал. Для її будівництва було залучено 20 тис. робітників, витрачено понад 90 млн рупій (грошова одиниця Індії). Тадж-Махал відобразив красу і могутність імперії Великих Моголів
У казках східних народів Індія завжди поставала країною незліченних скарбів. Значною мірою такому уявленню про неї сприяла майстерність ремісників. Індійські ювеліри виготовляли витончений золотий і срібний посуд, уміли якісно шліфувати дорогоцінне каміння. Особливо високо цінувались статуетки - фігурки із слонової кості і цінних порід дерева. Ткачі майстерно ткали тонкі, як павутина,тканини.
У період існування великих мусульманських держав в Індії з'явилася велика кількість ремісників із країн Близького і Середнього Сходу та Середньої Азії. Відбулося взаємозбагачення двох стилів ремісничої майстерності. У Північній Індії поширились способи нанесення на металевий посуд рослинного орнаменту (прикрашаючого малюнка) методами карбування та гравірування.
Великий Могол Акбар запрошував до свого двору не тільки видатних поетів і музикантів, учених і архітекторів, а й залучав до робіт по оздобленню міст і зведенню нових споруд ремісників-індусів. В Індії існувала велика кількість центрів художнього ремесла. Із них до двору Моголів постачались чудові й різноманітні тканини, ткацькі вироби, дорогоцінні коштовності.
Вироби індійського художнього ремесла були широко відомими і в європейських країнах. Торгові шляхи пролягли в той час через Візантію, купці якої аж до початку XV ст. казково збагачувались на перепродажу індійських ремісничих виробів.
В індійському художньому ремеслі, яке ввібрало у себе високий смак, досвід і традиції тисячоліть, дивує різноманітність матеріалів, що піддалися художній обробці. Це - насамперед одяг, тканини, орнаментовані методами фарбування і вишивки, килими, плетиво, металеві ювелірні вироби, кераміка і скло, вироби з дерева, слонової кості, каміння, рогу, черепашок. Вторгнення європейців, колоніальне панування Англії призвело, зрештою, до спаду індійського ремесла. Відразу ж після звільнення від колоніального іга (1947) в Індії велику увагу було приділено відродженню всіх галузей художнього ремесла, цієї багатовікової слави Індії