Елементарні задачі, які були віднесені до стохастики, тобто до комбінаторики, теорії ймовірностей та математичної статистики, ставилися й розв ' язувалися ще в часи Стародавнього Єгипту, Греції та Риму.

ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ФІЛОСОФ ЕПІКУР ВВАЖАВ, ЩО ВИПАДОК ПРИТАМАННИЙ САМІЙ ПРИРОДІ ЯВИЩ, І, ОТЖЕ, ВИПАДКОВІСТЬ ОБ ЄКТИВНА.

Період так званої передісторії теорії ймовірностей закінчився ще в Х VI ст. працями італійських математиків :

Д. КАРДАНО « КНИГА ПРО ГРУ В КОСТІ »

НІКОЛО ТАРТАЛЬЯ « ЗАГАЛЬНИЙ ТРАКТАТ ПРО ЧИСЛО ТА МІРУ »

« ПРО ВИПАДАННЯ ОЧОК ПРИ ГРІ В КОСТІ » Галілео Галілей

У 1654 році вся наукова громадськість Парижа говорила про виникнення нової науки - теорії ймовірностей.

У Х VII- XVIII ст. питаннями теорії ймовірностей цікавилися французькі математики :

П ЄР ФЕРМА

БЛЕЗ ПАСКАЛЬ

Велику роль у розповсюдженні ідей теорії ймовірностей та математичної статистики в Росії та Україні відіграли видатні російські математики українського походження :

В. Я. БУНЯКОВСЬКИЙ

М. В. ОСТРОГРАДСЬКИЙ

Російські математики П. Л. Чебишов та А. А. Марков Уточнили основні положення теорії ймовірності та провели багато досліджень в даній галузі

У ХХ ст. теорія ймовірностей поступово перетворилась на строгу аксіоматичну теорію. Це відбулося завдяки працям багатьох математиків.

Дійсно вирішальним етапом розвитку теорії ймовірностей стала праця А. М. Колмогорова Основні поняття теорії ймовірності (1937 рік ), у якій він виклав свою аксіоматику і після якої, теорія ймовірності стала рівноправною математичною дисципліною.

Перші статистичні дослідження були проведені в Англії та Німеччині Уільямом Петті та Джоном Граунтом

У середині XVII століття у Англії виник науковий напрям Політична арифметика, а в Німеччині розвивалася школа Державознавство. Ці напрями й сприяли виникненню науки Статистика

Сучасну математичну статистику характеризують як науку про прийняття рішень в умовах невизначеності.

КІНЕЦЬ