Мандельштам Леонід Ісаакович (1879–1944) Радянський фізик; один з засновників школи радянських радіофізиків, академік АН СССР (1929); член-кореспондент (1928). Папалексі Микола Дмитрович (1880–1947) Видатний фізик, академік АН СССР (1939); член-кореспондент (1931). Один з організаторів Одеського політехнічного інституту.

Стюарт (Stuart) Бальфур (1.XI 1828–19.XII 1887) Шотландський фізик, член Лондонської наукової королівської общини (1862). Ричард Толмен (Richard C. Tolman) (1881–1948) Американський фізик, основоположник релятивістської термодинаміки

Ці вчені поставили експерименти, які є найбільш переконливим доказом електронної природи струму в металах. Це були досліди з інерцією електронів. Ідея таких дослідів та перші якісні результати були отримані в 1913 році

якщо розігнати металевий провідник, а потім різко його зупинити, то вільні заряди, рухаючись по інерції, створять на короткий час струм в цьому провіднику.

Катушка з великою кількістю витків тонкого дроту приводилась в швидке обертання навколо своєї осі. Кінці катушки, з допомогою гнучких проводів були приєднані до чуттєвого гальванометра Г. Розкручена котушка різко гальмувалась і в колі виникав короткочасний струм, зумовлений інерцією носіїв заряду. Повний заряд, що протікав по колу вимірювався за відхиленням стрілки гальванометра.

Напрям струму говорить про те, що він створюється рухом негативно заряджених частин. Заряд, що переноситься, пропорційний відношенню заряду частинок, які створюють струм, до їх маси.

Тому, вимірюючи заряд, який проходить через гальванометр за час існування струму в ланцюзі, вдалося визначити це відношення. Воно виявилося рівним 1, Кл/кг. Ця величина співпадає з відношенням заряду електрона до його маси (питомий заряд електрона), що вже було доведено раніше.

носіями струму в металевих провідниках є вільні електрони.