Сучасні аспекти лейкодеплеції компонентів крові завідувачка відділу заготівлі крові Житомирського ОЦК Котюк Алла Іванівна.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Контроль якості еритроцитвмістних середовищ Завідувачка відділу технічного контролю Терещук Тетяна Оксентіївна.
Advertisements

1 Завідуюча відділу заготівлі крові Котюк А.І. Правила трансфузій еритроцитвмісних середовищ та свіжозамороженої плазми.
{ Порядок ведення облікової медичної документації з клінічної трансфузіології в закладах охорони здоровя згідно вимог МОЗ України Доповідач: лікар-трансфузіолог.
Російська Федерація рік Заготовлено плазми, л Використано на препарати, л Питома вага, % тис 145 тис 17,5 Україна рік Заготовлено плазми, л Використано.
Аналіз діяльності Житомирського обласного центру крові за 2007 рік Головний лікар Житомирського обласного центру крові Чугрієв Анатолій Миколайович.
1 Звіт центру служби крові (станції переливання крові), відділення трансфузіології лікувального закладу, установи, лікарні, яка проводить заготівлю крові.
Аналіз роботи служби крові за І півріччя 2009 року Завідувачка відділу організації та трансфузіологічної допомоги Островська Алла Іванівна.
СУЧАСНА ПРАКТИКА ІНФУЗІЙНО-ТРАНСФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ У ВРІТ РОСІЇ Завідувачка відділу заготівлі крові Котюк Алла Іванівна.
Контроль якості донорської крові та її компонентів заготовлених у відділеннях трансфузіології області Завідувачка відділу бактеріально-технічного контролю.
Аналіз скринінгу донацій крові на маркери гематрансмісивних інфекцій по області за І півріччя 2009 року Завідувачка відділу лабораторної діагностики та.
Клінічний досвід ведення пацієнток із цервікальними інтраепітеліальними новоутвореннями в ранній післяопераційний період
Контроль якості в службі крові Президент Всеукраїнської громадської організації Асоціація служби крові України Чугрієв Анатолій Миколайович.
Концепція розвитку служби крові і донорства в Житомирській області на роки Головний лікар обласного Центру крові Чугрієв Анатолій Миколайович.
Аналіз діяльності Житомирського обласного центру крові та його філій за 2007 рік Головний лікар Житомирського обласного центру крові Чугрієв Анатолій Миколайович.
Новітні технології в організації системи контролю якості Завідувачка відділу бактеріально- технічного контролю Терещук Тетяна Оксентівна.
Політика ВООЗ щодо безпеки донорства Ю. В. Кобища Бюро ВООЗ в Україні 7 лютого 2013 року.
Інновації у лікуванні та профілактиці гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей С. О. Крамарьов, О. В. Виговська Національний медичний університет.
Про хід виконання рішення обласної ради від р. 67 «Про затвердження Програми розвитку донорства крові та її компонентів у Житомирській області.
Особливості акушерської та перинатальної патології на тлі загрози передчасних пологів
Транксрипт:

Сучасні аспекти лейкодеплеції компонентів крові завідувачка відділу заготівлі крові Житомирського ОЦК Котюк Алла Іванівна

Клініко-імунологічні дослідження – визначення групи крові за системою АВО – визначення групи крові за системою Резус – інші Безпека гемотрансфузій Відсутність трансмісивних інфекційних агентів – HBsAg– HIV1/2 – HCV– сифіліс

Посттрансфузійні реакції та ускладнення, повязані з лейкоцитами – HLA - алоімунізація – негемолітичні фебрильні реакції – алергічні реакції – рефрактерність до трансфузій еритроцитів – передача інфекційних агентів

Трансфузійне ураження легень – зруйновані донорські лейкоцити – активація нейтрофілів реципієнта – адгезія нейтрофілів на ендотелії судин – звільнення БАР – активація факторів системи гемокоагуляції

Видалення лейкоцитів видалення лейкотромбоцитарного шару – 70% використання лейкофільтрів – 30% Ірландія, Франція, Португалія – 100% лейкофільтрація Голландія, Фінляндія – 100% лейкофільтрація тромбоцитів, еритроцитів за індивідуальними показами

Попередження трансфузії вірусу хвороби Крейтцфельда-Якоба у Європі (2007 р.) відведення від донорства осіб, які перебували у Великобританії більше 6 місяців відведення від донорства осіб, які отримували гемотрансфузії універсальна лейкоредукція компонентів крові

Лейкодеплеція в Банках крові та ЛПЗ Центри крові (банківські фільтри) ЛПЗ (приліжкові фільтри) Затверджений метод Так Ні СОПТакНі Навчений персонал Так Можуть бути спеціалізовані палати До зберіганняТакНі Проведення контролю якості ТакНі

Покоління лейкоцитарних фільтрів ПоколінняРозмір пор Механізм фільтрації Примітки І мкм просіюванняВидаляє тільки великі фрагменти. Використовується як фільтр для стандартної системи для переливання крові. ІІ мкм просіювання через мікропори Видаляє 75-90% лейкоцитів. Застосовується тільки для фільтрації еритроцитів. ІІІ -адгезивнийВидаляє 99,0-99,9% лейкоцитів. Використовується для всіх гемосередовищ

Переваги лейкофільтрів ІІІ покоління Затримують лейкоцити від 99,8% до 99,95% Пропускають без пошкоджень еритроцити та тромбоцити Стабільні за своїми показниками фільтрації компонентів крові різних термінів зберігання Затримують нитки фібрину та мікроагрегати Не змінюють біохімічний склад крові Максимальна зручність у використанні

Лейкодеплеція крові Консервована кров ЛФ Лейкофільтро- вана кров Фракціонування LR-плазма LR-RC LR-плазма LR-RC in SAGM SAGM Центрифугування

Фракціонування крові з наступною лейкодеплецією еритроцитів Консервована кров Плазма ЛТШ Еритро цити Центрифу гування SAGM Еритроци ти без ЛТШ в SAGM Фракціо нування

Проблеми впровадження лейкодеплеції Відсоток лейкофільтрованих компонентів крові Проблеми закупівлі та сертифікації лейкофільтрів Банківська чи приліжкова лейкофільтрація Лейкофільтрація одразу після заготівлі чи перед видачею в ЛПЗ Використання фільтрів для КТ Лейкодеплеція плазми Методики підрахунку залишкових лейкоцитів

Висновки використання лейкоцитарних фільтрів сприяє підвищенню лікувальної ефективності гемотрансфузій різко зменшується імовірність передачі вірусних інфекцій використання лейкоцитарних фільтрів дає економічний ефект

Суть економічного ефекту використання лейкоцитарних фільтрів потреба в трансфузіях еритроцитів скорочується в 1,5-2 рази на 15% знижується частота посттрансфузійних ускладнень на 1-1,5 тижні скорочується тривалість перебування хворого на стаціонарному лікуванні

Покази до використання лейкофільтрів в клінічній практиці Багаторазові трансфузії компонентів крові (більше 10 раз) Трансфузії у дітей Трансфузії вагітним, при пологах та в післяпологовому періоді Трансфузії хворим, в анамнезі яких були посттрансфузійні реакції різного генезу (алергічні, імунологічні та ін.) Трансфузії до та після трансплантації органів Трансфузії у віці після 65 років