Передавання даних в Інтернеті Щоб усі комп'ютери мережі «розуміли» один одного, вони мають дотримуватися єдиного набору правил, що визначають спосіб обміну інформацією. Такий набір правил називається протоколом.

Передавання даних в Інтернеті Усі комп'ютери, що підключені до Internet, повинні використовувати однаковий протокол. Нині для зв'язку в Internet використовується протокол TCP/IP, роз- роблений у 1983р. TCP/IP - це найважливіший зі всієї безлічі протоколів Інтернет.

Передавання даних в Інтернеті Абревіатура TCP/IP складається з двох частин : TCP (Transmition Control Protocol- протокол керування передаванням)- ІP (Internet Protocol - протокол Інтернету).Протокол TCP відповідає за організацію сеансу звязку між двома компютерами мережі, а протокол IP – за маршрутизацію, тобто за те, щоб пакет був доставлений за певною адресою.

Протоколи Інтернету HTTP (HyperText Transfer Protocol) – протокол служби WWW. Це протокол пересилання і відображення гіпертексту, тобто веб-сторінок. Він дає змогу за допомогою спеціальних програм – браузерів –отримувати і переглядати веб-сторінки.

Протоколи Інтернету FTP (File Transfer Protocol) – протокол передавання файлів. Він дає змогу пересилати файли будь-яких форматів із FTP –сервера на компютер користувача або навпаки.

Протоколи Інтернету SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) – простий протокол пересилання пошти. Він дає змогу пересилати поштові повідомлення від компютера користувача на сервер. POP3 (Post Office Protocol – поштовий протокол, версія 3). Дає змогу користувачеві забирати або читати повідомлення з поштового сервера. IMAP (Internet Message Access Protocol –протокол доступу до електронної пошти). Теж призначення, що й POP3, але надає додаткові можливості.

Протоколи Інтернету NNTP (Network News Transfer Protocol) – протокол передавання новин. Використовується для передавання інформації серверами і клієнтами служби Usenet. Telnet, ICQ, IRC – протоколи однойменних служб Інтернету.

Протоколи Інтернету PPP (Point to Point Protocol – протокол «точка-точка») – набір протоколів для передавання даних телефонними лініями і виділеними каналами звязку між клієнтом і сервером в Інтернеті.

Протоколи Інтернету H.323 – протокол, який забезпечує основу передавання даних, відео- та аудіо інформації мережею Інтернет і стандартом для IP-телефонії. SIP (Session Initiation Protocol – протокол ініціювання сеансу) – протокол для роботи з сеансами обміну різнорідною інформацією : голосовими повідомленнями, музикою, відео тощо; новий протокол для IP-телефонії.

Адресація в Інтернеті Кожний комп'ютер, підключений до Internet, повинен мати свою адресу. В Internet використовуються два типи адрес: цифрові або IP-адреси і доменні (від англ. domain галузь, сфера).

Адресація в Інтернеті IP-адреса: xxx.xxx.xxx.xxx, де xxx число від 0 до 255; Ліва частина IP-адреси визначає конкретну мережу в Internet і називається ідентифікатором мережі (англ. network ID). Права частина IP-адреси визначає конкретний комп'ютер у цій мережі й називається ідентифікатором комп'ютера (англ. host ID).

Адресація в Інтернеті Для адресування використовуються три класи IP-адрес: А, В і С. Клас ІР-адреси визначає, скільки чисел відводиться під адресу мережі і скільки під адресу комп'ютера. Належність до класу IP-адреси визначають за значенням першого числа: якщо перше число від 1 до це ІР-адреса класу А, якщо від 128 до 191 класу В, якщо від 192 до 223 класу С.

Адресація в Інтернеті Залежно від особливостей підключення до мережі, IP-адреса може або залишатися незмінною (статична) при кожному підключенні до Інтернет, або змінюватися від сеансу до сеансу (динамічна).

Адресація в Інтернеті Проте з погляду людини існування однієї тільки чисельної адресації виявилося незручним. Тому в Інтернет були введені домени з іменами, крапками, що розділяються (наприклад, university.edu.ua). На противагу IP-адресам, доменні адреси читаються справа наліво. Відповідність між IP-адресами і доменними іменами встановлюється за допомогою баз даних, розміщених на спеціальних DNS-серверах.

Адресація в Інтернеті Мережу умовно поділили на домени (тематичні частини). Спочатку в США були створені шість доменів : сomкомерційні компанії; netпровайдери; eduосвітні організації; milвійськові організації; govдержавні організації; orgсуспільні організації.

Адресація в Інтернеті Домени за територіальним принципом, тобто для держав, наприклад: uaУкраїна;caКанада; ukВеликобританія;jpЯпонія; ruРосія;chКитай; frФранція;itІталія. Зараз є близько 240 географічних ідентифікаторів.

Що таке URL? Ресурсом в Інтернеті може бути текст, рисунок, музика, файл. Кожен ресурс в Інтернеті має свою адресу – URL-адресу. Загальний вигляд URL-адреси такий: протокол://імя сервера: номер порту/шлях до ресурсу/імя файлу

Що таке URL? Приклади різних типів URL: news:alt.internet.services