Лікування цирозу печінки та портальної гіпертензії

Цироз печінки. Мета лікування зупинка чи уповільнення прогресування цирозу ; зменшення чи усунення клінічних проявів цирозу печінки; підвищення якості і тривалості життя хворих цирозом печінки.

Лікувальна програма при цирозі печінки: етіологічне лікування; лікувальне харчування і режим; покращання метаболізму гепатоцитів; дезінтоксикаційна терапія; патогенетичне лікування; лікування набряково-асцитичного синдрому; лікування кровотеч із варикозно розширених вен стравоходу; лікування хронічної печінкової енцефалопатії; лікування холестазу; хірургічне лікування

Покази до госпіталізації: класи цирозів В і С за Чайльд-Пю; підозра на кровотечу із варикозно розширених вен стравоходу і шлунку; печінкова енцефалопатія ІІІ-ІV стадії; наявність ускладнень асциту; гепато-ренальний синдром

Лікування компенсованого цирозу печінки (клас А за Чайльд-Пю) виключення алкоголю та гепатотоксичних чинників; збалансована дієта (5); якщо цироз вірусної етіології, та призначається специфічна противірусна терапія; якщо цироз первинний біліарний– препарати урсодезоксихолевої кислоти, адеметіонін, холестирамін, препарати кальцію.

Лікування суб- та декомпенсованого цирозу печінки (клас В,С за Чайльд-Пю) дієта з обмеженою кількістю білка (0,5 г/кг маси тіла) і солі; базова терапія; гепатопротектори (рослинні, препарати есенціальних фосфоліпідів, ліпоєва кислота, адеметіонін); ферментні препарати;

Ускладнення: набряково-асцитичний синдром (спіронолактон, фуросемід); бактеріальний асцит- перитоніт (цефалоспорини 3- го покоління, захищені амінопеніциліни); холестаз (урсодезоксихолева кислота); кровотечі з варикозних вен стравоходу та шлунку (препарати соматостатину, вазопресин, гемостатики, ІПП, балонна тампонада, ендоскопічне лікування, хірургічне лікування);

Печінкова енцефалопатія: обмеження або виключення білка; в/в 5% глю, гепастирил, гепасол А; лактулоза, рифаміксин (з метою зменшення утворення аміку в кишечнику); орнітин-аспартат, глютаргін); еферентні методи лікування; трансплантація печінки.

Покази до планового хірургічного лікування цирозів печінки: виражена портальна гіпертензія з варикозним розширенням вен, повторними кровотечами; різко виражена портальна гіпертензія без кровотеч при переважному розширенні венцевої вени шлунка; гіперспленізм із уточненням на стравохідну кровотечу в анамнезі або критичною панцитопенією, що не піддається консервативному лікуванню.

Трансплантація печінки Покази: збільшення протромбінового часу, більше ніж на 5с; зниження альбуміну, менше 30 г/л; резистентний до лікування асцит; кровотеча із варикозно розширених вен стравоходу, що не піддається склерозуючій терапії.

Лікування портальної гіпертензії консервативнехірургічне

Покази до оперативного лікування ПГ: кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу і кардіального відділу шлунку; асцит, резистентний до консервативної терапії; прояви гіперспленізму з критичною панцитопенією, що не піддається консервативному лікуванню; різке розширення вен шлунку на фоні вираженої ПГ.

Протипокази до оперативного лікування ПГ: декомпенсована ПГ; активність запального процесу в печінці; виражені прояви печінково-клітинної недостатності (жовтуха печінкова енцефалопатія)

Хірургічне лікування ПГ: Операції, направлені на створення нових шліхів відтоку крові із судин портальної системи(портокавальне шунтування); Операції, направлені на відведення асцитичної рідини із черевної порожнини (перитонеовенозне шунтування); Операції, направлені на зменшення притоку крові до печінки(спленектомія, перев'язка артерій); Операції, направлені на декомпресію, лімфовідтік (лімфовенозне шунтування)

Принципи хірургічного лікування ПГ: судинний портокавальний анастомоз; оментопарієтопексія

Портокавальне шунтування

Портокавальне шунтування бік у бік

Портокавальне шунтування кінець у бік

Мезентерікокавальне шунтування

Портокавальний анастомоз з використанням синтетичного протезу (Н-трансплантату)

Анастомоз верхньої брижової вени з нижньою порожнистою веною з використанням Gore- Tax трансплантату (Н-мезокавальний шунт)

Селективне дистальне сплено- ренальне шунтування

Недоліки судинних портокавальних анастомозів непереносимість для хворих цирозом у стадії декомпенсації; висока летальність; розвиток печінкової недостатності; розвиток портосистемної енцефалопатії; суттєве зниження портальноїперфузії печінки і збільшення об'єму крові, що шунтується;

Трансюгулярне внутрішньопечінкове портосистемне шунтування

Перитонеовенозне шунтування (1974р., Henry Le Veen) Покази: неможливість виконання трансплантації печінки Ускладнення інфікування; тромбоз; ДВЗ-синдром; повітряна емболія Протипокази: перитоніт; тубулярний некроз; пацієнти, які мають в анамнезі кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу, шлунку; білірубінемія (>100мг/л)

Органні анастомози оменторенопексія; оментогепатодіафрагмопексія; операція Оппеля в модифікації Шалімова; переміщення селезінки у плевральну порожнину; переміщення селезінки у заочеревинний простір

Покази до спленектомії фіброаденозне переродження печінки; гіперспленізм; тромбоз селезінкової вени.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!