Формування природознавчої компетентності молодшого школяра

Особливості змісту та методики роботи в 1,2 класах

Особливості організації вивчення програмового матеріалу з природознавства Розподіл годин: 1 клас 68 год. (2 год на тиждень резерв – 6 год); 2 клас 68 год.( 2 год. на тиждень резерв – 5 год.) резерв навчального часу може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

Особливості моделювання змісту навчальної програми проведення дослідницького практикуму під час опрацювання кожного із розділів; співпраця з батьками (спостереження зоряного неба, зясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку Запитай у батьків; узагальнення вивченого матеріалу кожного із розділів (Запитання до природи); застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.

Концептуальні засади формування природознавчої компетентності Орієнтація на пошукову діяльність Розвиток самостійності мислення у ході формування природознавчої компетентності, а не просте запамятовування учнями певних абстрактних знань та дій

Концептуальні засади формування природознавчої компетентності Практичне спрямування змісту Дотримання принципу наочності як однієї із важливих складових організації процесу навчання

Концептуальні засади формування природознавчої компетентності Дотримання фенологічного принципу Дотримання екологічного принципу, що полягає в розвитку екологізація мислення школярів через формування екологічної грамоти, а на її основі екологічної культури школярів

Концептуальні засади формування природознавчої компетентності (Грущинська І.) Здійснення діалогу між субєктами навчання (учитель – учень) шляхом введення віртуальних героїв: Їжачка Хитрячка, Синьокрилої Сойки, Сонечка Семикрапочки та Карасика Золотенка

Рекомендації щодо організації навчально- виховного процесу на уроках природознавства компетентнісно орієнтований підхід; використання сучасних освітніх технологій; розвиток критичного мислення та креативності; проблемний підхід; упровадження проектних технологіїй ; залучення молодших школярів до колективної діяльності (парної, групової роботи); використання інформаційно-комунікаційних засобів.

Методи, прийоми та засоби організації навчальних занять з природознавства спостереження у природі; власні дослідження учнів; практичні роботи; демонстраційні і фронтальні досліди; виготовлення моделей явищ природи та формування вмінь користуватися ними; екологічне моделюванню та прогнозування; вирішення ситуативних завдань; робота з інформаційними джерелами; практична діяльність з охорони природи.

Тема. Що таке гномон. Практична робота.Вимірювання довжини тіні від гномоната планування регулярних (1–2 рази на місяць)спостережень за висотою сонця опівдні Мета: розширити уявлення учнів про висоту Сонця на небосхилі, про значення світлаі тепла в природі; навчити встановлювати залежність між висотою Сонця на небосхилі і довжини тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке вонопосилає на землю; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові звязкив природі; виховувати бажання бачити її красу й охороняти, примножувати природні багатства. Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних (1–2 рази на місяць) спостережень за висотою сонця опівдні Встанови жердину заввишки 1 м на шкільному подвірї чи біля свого будинку. Вимірюй довжину тіні в різний час доби. Що ти помітив? Як змінюється довжина тіні впродовж дня? Записуй свої спостереження у зошит. Проводь такі спостереження 1–2 рази у місяць. Регулярно веди записи. Вони тобі знадобляться під час вивчення інших тем та проведення спостережень. Перевір себе Що таке гномон? Які спостереження можна проводити за допомогою гномона? Як змінюється висота Сонця над горизонтом упродовж дня? Для допитливих Сонячний годинник прилад для визначення часу за напрямком тіні від гномона та її руху по циферблату. Недоліком сонячних годинників було те, що вони працювали тільки за ясної погоди й зовсім не працювали вночі. Розгляньте малюнки. В Україні у багатьох містах є сонячні годинники. У столиці держави місті Києві є декілька сонячних годинників.

Спостереження за природою восени. Екскурсія Завдання групам: порадьтеся і дайте відповідь… «В гостях у неживої природи». «В гостях у дерев і кущів». Гра «Знайди дерево». «В гостях у квітів». «В гостях у тварин».

Дослідницький практикум. Як виникає тінь? Демонстрування зміни довжини тіні предметів залежно від висоти джерела світла – Робота в групах: а) дослідження групою 1 тіні від скляного предмета; б) дослідження групою 2 тіні від деревяного кубика; в) дослідження групою 3 тіні від мяча; г) пояснення учнями виникнення тіні.

Метод проектів на уроці природознавства Проект це інноваційна форма організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем. (Л. Ващенко)

Педагогічні можливості проектної технології в освітньому середовищі стимулювання інтересу учнів до нових знань; розвиток дитини шляхом вирішення проблем; застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності

Методи проблемного навчання Особливість творчої діяльності полягає в тому, що вона не має точного опису системи дій у кожній конкретній ситуації. Спосіб діяльності необхідно знайти самостійно. 1.Проблемні завдання на засвоєння ознак, властивостей, які для вивчення вимагають зміни предметів, явищ чи умов їх існування. 2.Проблемні завдання на засвоєння нових понять про предмети і явища природи. 3.Проблемні завдання на встановлення взаємозв'язків між об'єктами природи.