Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні Вкраїна, ХХ століття І не рік, а криваве клеймо Тридцять два – тридцять три

Етапи суспільної колективізації 1928 р. – уряд СРСР прийняв рішення про проведення суспільної колективізації в стислі строки (до 1931 – 1932 рр.) 1929 р. – Листопадний пленум ЦК ВКб(б) ухвалив, що колективізацію в Україні необхідно завершити восени 1931 – навесні 1932 р.. Але наштовхнулися на опір селян р. (січень – березень) – партійно-державні органи почали застосовувати насильницькі методи колективізації р. (березень – грудень) – у березні 1930 р. була прийнята постанова ЦК ВКП (б) Про заходи ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації р. – 200 тис. селянських господарств були знищені як куркульські, їхнє майно передане колгоспам – 1933 рр. – колективізація завершилась. Індивідуальних селянських господарств залишилось не більше 1%.

Підсумки суспільної колективізації Основною формою організації сільського господарства стали колгоспи. Колгоспи були створені на основі недемократичних принципів. Були цілком знищені господарства заможних селян. Загинуло багато учасників колективізації (куркулі). Завершивши суспільну колективізацію, керівництво країни не забезпечило створення законодавчої бази для роботи колгоспів, що викликало численні зловживання, перешкоджало організації роботи колгоспів. Найстрашнішим наслідком суцільної колективізації був голод 1932 – 1933 рр. в Україні й у ряді районів РСФРР.

Постанова від 18 жовтня 1932 р. Про заходи про посилення хлібозаготівель Повернення незаконно розданого колгоспникам хліба. Введення натуральних штрафів (м'ясом, картоплею та іншими продовольчими товарами у разі відсутності зерна) для колгоспників і одноосібників, які мали борг по хлібозаготівлях. Вилучення в рахунок заборгованості по хлібозаготівлях усіх створених у колгоспах натуральних фондів – посівного, продовольчого, фуражного.

Діяльність надзвичайних комісій в Україні (листопад 1932 – 1933 рр.) Рішення комісіїНаслідки і підсумки рішень комісій Провести додатковий збір хліба з селянських господарств у листопаді 1932 – січні 1933 рр. У селян забрали все зерно (навіть посівне). Це прирекло їх на голодну смерть Покласти на ті колгоспи, які не мали зерна, штрафи м'ясом та іншими продуктами. Колгоспи сплачували штрафи за рахунок селян, відбираючи у них усі продукти харчування. Позбавити селян голодуючих районів можливості виїхати з села Не маючи права виїхати з села, залишаючись без продовольства, селяни помирали з голоду Не організовувати (до лютого 1933р.) допомогу голодуючим Через відсутність допомоги голодуючим кількість жертв голоду набагато збільшилась

Динаміка населення України, тис. осіб РікНародилосьПомерлоПриродний рух

Жертвами голоду перш за все були діти

Голодні люди залишають села в пошуках їжі

Коні голодного лихоліття

Якби в Україні не було втрат населення, то його кількість у 1933 р. становила б близько 36, 186 млн осіб, а не 28, 111.

Не звільняється пам'ять, відгукує знову роками. Я зітхну... Запалю обгорілу свічку. Помічаю: не замки – твердині, не храми – Скам'янілий чорнозем – потріскані стіни плачу. Піднялись, озиваються в десятиліттях З далини, аж немов з скам'янілої гори надійшли. Придивляюсь: Вкраїна, ХХ століття І не рік, а криваве клеймо Тридцять два – тридцять три. Амор Каролін Стіни плачу