1. 1.ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ 2. 2.МНОЖИННА ДІЯ ГЕНА 3. 3.ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © 2013.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
+ Епістаз – пригнічення алелями одного гена у фенотипі алелів іншого, неалельного гена. + Комплементарність – одночасна дія двох домінантних генів різних.
Advertisements

Виконавець: Цапко Ю.В., вчитель біології Курязької ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів.
Епістаз – тип взаємодії двох неалельних генів Додаткові матеріали до теми Закономірності спадковості 11 кл.
1. Закономірності моногібридного схрещування 2. Закономірності дигібридного схрещування 3. Взаємодія алельних генів РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ.
Гетерозиготні особини Підготувала учениця 11-Б класу Хмельовська Адріана.
Гетерозиготні особини Підготувала учениця 11-Б класу Хмельовська Адріана.
Презентація на тему: Зчеплене успадкування. Зчеплене успадкування успадкування ознак, гени яких розташовані в одній хромосомі. В організмі є безліч ознак,
Типи мутацій. Мутації – стійкі зміни генетичного матеріалу, які виникають раптово і призводять до змін спадкових ознак організму. Поняття про мутації.
РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © Генетика – наука про спадковість 2. Генетична термінологія і символіка 3. Методи генетичних досліджень.
Тема. Моногібридне схрещування. Перший і другий закони Г.Менделя Цілі: освітні: продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити учнів.
Основні закономірності функціонування генів у про – та еукаріотів Підготувала : Федоренко Аліна.
Фундаментальна генетика вивчає загальні закономірності успадкування ознак у лабораторних, або модельних видів: прокаріот (наприклад, кишкової палички),
Тема: Взаємодія генів Лектор: доцент кафедри медичної біології, к.м.н. Бігуняк Тетяна Володимирівна.
Живі організми побудовані з клітин, які забезпечують процеси їх життєдіяльності. Організм рослини може складатися з однієї клітини, колонії (групи клітин,
ДНК Підготував: Учень 11-А класу Долинка Ігор. ДНК Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує.
- Ознайомити учнів із складовими частинами рослинних організмів – органами. - Зясувати значення поділу органів рослин на вегетативні та репродуктивні.
«Складання характериски виду за видовими критеріями»
Генетичні хвороби Підготувала Учениця 11 класу Хустського НВК 1 Вакарова Валентина.
Подвійні зорі Підготувала учениця 11-Б класу ЗОШ І-ІІІ ст. 11 Відняк Людмила.
Інтегрований урок (біологія + математика). Застосування методів теорії ймовірностей до розв'язання задач з генетики Тема:
Транксрипт:

1. 1.ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ 2. 2.МНОЖИННА ДІЯ ГЕНА 3. 3.ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА РОГАТИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ © 2013

Епістаз – пригнічення геном однієї алельної пари дії гена іншої пари. Епістаз – пригнічення геном однієї алельної пари дії гена іншої пари. Комплементарність – одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку. Комплементарність – одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку. Полімерія – зумовленість однієї ознаки дією кількох генів. Полімерія – зумовленість однієї ознаки дією кількох генів. ВЗАЄМОДІЯ ГЕНІВ – ЯВИЩЕ ЗА ЯКОГО ДВА ЧИ БІЛЬШЕ НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ В ГЕНОТИПІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЯВ НОВИХ ОЗНАК.

Комплементарність – явище взаємодії неалельних генів при якій проявляється нова ознака, в порівнянні з дією кожного гена окремо: При схрещуванні дигібридів у другому поколінні відбувається розщеплення по фенотипу у відношенні 9 : 3 : 3 : 1. В інших випадках комплементарності можливе розщеплення у відношенні 9 : 7, або 9 : 6 : 1, або 9 : 3 : 4.

Задача на комплементарну взаємодію генів У духмяного горошку рожеве забарвлення квіток проявляється тільки при наявності двох домінантних генів А та В. Якщо в генотипі наявний лише один домінантний ген, то забарвлення не розвивається. Яке потомство F 1 та F 2 отримають від схрещування рослин з генотипами AAbb та aaBB?

Знайдемо потомство першого покоління: Р AAbb х aaBВ білі білі Гамети Ab aB F 1 AaBb рожеві Розвязання

Знайдемо потомство другого покоління: F 1 AaBb х AaBb рожеві рожеві Гамети AB Ab AB Ab aB ab aB ab ? Розвязання

ГаметиАВAbaBab ABAABBAABbAaBBAaBb AbAABbAAbbAaBbAabb aBAaBBAaBbaaBBaaBb abAaBbAabbaaBbaabb F2F2 Відповідь: у першому поколінні всі рослини будуть із рожевими квітами, у другому проявиться розщеплення у відношенні 9 рожевих : 7 білих Розвязання

Ще один приклад комплементарної взаємодії генів – забарвлення оперення у папуг A – голубий пігмент A – голубий пігмент а – відсутність голубого пігменту а – відсутність голубого пігменту B – жовтий пігмент B – жовтий пігмент b – відсутність жовтого b – відсутність жовтого пігменту пігменту AB – зелений колір AB – зелений колір аabb – білий колір аabb – білий колір

Визначити генотипи і фенотипи потомства у папуг за схемою : Р.... Х.... Р.... Х.... голубий жовтий голубий жовтий F 1 білий : ? F 1 білий : ?

Р Aabb Х aaBb Р Aabb Х aaBb голубий жовтий голубий жовтий Гамети Ab ab aB ab F 1 aabb : AaBb : aaBb : Aabb F 1 aabb : AaBb : aaBb : Aabb білий зелений жовтий голубий білий зелений жовтий голубий Розвязання

Епістаз – тип взаємодії генів, за якого ген однієї алельної пари пригнічує дію гена іншої пари Епістаз буває двох типів: -домінантний, коли домінантний алель одного гена пригнічує прояв іншого гена (А>В,а,b) -рецесивний, коли рецесивний алель пригнічує прояв іншого гена (a>A,В,b)

Розщеплення при епістазі У випадку дигібридного схрещування, коли геном-пригнічувачем (інгібітор, супресор) є домінантний ген, розщеплення у другому поколінні буде 13 : 3 або 12 : 3 : 1 У випадку схрещування дигібридів, при рецесивному епістазі, розщеплення в другому поколінні спостерігається у відношенні 9 : 3 : 4.

Задача на домінантний епістаз При схрещуванні безбарвного гарбуза із гарбузом зеленого кольору в першому поколінні всі плоди безбарвні. Яке потомство отримають в F 2, якщо один із домінантних генів в генотипі є інгібітором, жовтий колір гарбуза – домінантна ознака, зелений – рецесивна?

Знайдемо потомство першого покоління: Р AAII х aabb білі зелені Гамети AІ ab F 1 AaIb білі Розвязання

ГаметиAIAiaIai AIAAIIAAIiAaIIAaIi AiAAIiAAiiAaIiAaii aIAaIIAaIiaaIIaaIi aiAaIiAaiiaaIiaaii F2F2 Відповідь: у першому поколінні всі рослини будуть мати безбарвні плоди, у другому проявиться розщеплення у відношенні 12 безбарвних : 3 жовтих : 1 зелений Розвязання

Кумулятивна – ступінь прояву ознаки залежить від кількості домінантних алелів – чим більше домінантних генів, тим сильніше проявляється ознака; розщеплення за фенотипом 1 : 4 : 6 : 4 : 1 Некумулятивна – ступінь прояву ознаки не залежить від кількості домінантних алелів; розщеплення за фенотипом – 15 : 1. Полімерія Полімерія – це явище, коли одна і та ж ознака визначається кількома алелями

Задача на кумулятивну полімері ю Червоне забарвлення зерен пшениці визначається двома парами неалельних незчеплених генів: А 1 та А 2. Кожен з домінантних алелей визначає червоне забарвлення, а рецесивні – біле. Один домінан - тний ген дає слабкозабарвлені зерна, а при наявності двох домінантних генів зерна забарвлені інтенсивніше. Визначити розщеплення по фенотипу у потомстві від схрещування дигетерозиготних рослин.

P A 1 a 1 A 2 a 2 х A 1 a 1 A 2 a 2 червоні червоні Гамети A 1 A 2 A 1 a 2 A 1 A 2 A 1 a 2 a 1 A 2 a 1 a 2 a 1 A 2 a 1 a 2 ? Розвязання

ГаметиA1A2A1A2 A1a2A1a2 a1A2a1A2 a1a2a1a2 A1A2A1A2 A1A1A2A2A1A1A2A2 A1A1A2a2A1A1A2a2 A1a1A2A2A1a1A2A2 A1a1A2a2A1a1A2a2 A1a2A1a2 A1A1A2a2A1A1A2a2 A1A1a2a2A1A1a2a2 A1a1A2a2A1a1A2a2 A1a1a2a2A1a1a2a2 a1A2a1A2 A1a1A2A2A1a1A2A2 A1a1A2a2A1a1A2a2 a1a1A2A2a1a1A2A2 a1a1A2a2a1a1A2a2 a1a2a1a2 A1a1A2a2A1a1A2a2 A1a1a2a2A1a1a2a2 a1a1A2a2a1a1A2a2 a1a1a2a2a1a1a2a2 F1F1 Відповідь: розщеплення за фенотипом 1 : 4 : 6 : 4 : 1 Розвязання

Аналогічно успадковується колір шкіри у людини А 1 А 1 А 2 А 2 – чорношкірі А 1 А 1 А 2 А 2 – чорношкірі А 1 А 1 А 2 а 2 або А 1 а 1 А 2 А 2 – А 1 А 1 А 2 а 2 або А 1 а 1 А 2 А 2 – темні мулати темні мулати А 1 а 1 А 2 а 2 або а 1 а 1 А 2 А 2 А 1 а 1 А 2 а 2 або а 1 а 1 А 2 А 2 або А 1 А 1 а 2 а 2 – або А 1 А 1 а 2 а 2 – середні мулати середні мулати А 1 а 1 а 2 а 2 або а 1 а 1 А 2 а 2 – А 1 а 1 а 2 а 2 або а 1 а 1 А 2 а 2 – світлі мулати світлі мулати а 1 а 1 а 2 а 2 – білі а 1 а 1 а 2 а 2 – білі

Чи може у середніх мулатів народитися біла дитина? Р.... Х.... Р.... Х.... середній середній середній середній мулат мулат мулат мулат F F біла дитина біла дитина

Р А 1 а 1 А 2 а 2 Х А 1 а 1 А 2 а 2 Р А 1 а 1 А 2 а 2 Х А 1 а 1 А 2 а 2 середній середній середній середній мулат мулат мулат мулат F 1 а 1 а 1 а 2 а 2 F 1 а 1 а 1 а 2 а 2 біла дитина біла дитина Відповідь: дитина може народитися білою у випадку, коли батьки дигетерозиготні. Розвязання

Властивість, коли один алель впливає на формування декількох ознак називається множинною дією гена або плейотропією.

Спадкова патологія – синдром Марфана, при якому виникає арахнодактилія павучі пальці дефект кришталика, аномалія скелету та вади серця, які викликані домінантним геном Серповидно-клітинна анемія поєднується із фенілкетонурією, які викликаються рецесивним геном – формуються еритроцити неправильної форми і спостерігаються порушення у серцево-судинній, травній, видільній та нервовій системах. Властивість, коли один алель впливає на формування декількох ознак називається множинною дією гена або плейотропією.

Рецесивний алель одного з гені в дрозофіл визначає відсутність пігменту очей (білоокість), світле забарвлення тіла, змінює будову статевих органів, знижує плодючість і тривалість життя У картоплі домінантний алель певного гена визначає рожеве забарвлення бульб, прожилок стебла, рожево- фіолетове віночка. ПЛЕЙОТРОПІЯ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ І В ТВАРИН, І В РОСЛИН

Причиною множинної дії генів є те, що кожний ген контролює певний етап обміну речовин. Оскільки різноманітні процеси обміну речовин часто взаємоповязані, то порушення, які виникли на одному з його етапів, неодмінно впливатимуть на наступні і в кінцевому підсумку, на формування різних ознак організму.

Множинний алелізм – різноманітні стійкі стани одного і того самого гена, що займає певне місце в хромосомі, представлений то у вигляді нормальної алелі, то у вигляді мутації, тобто ген може багаторазово змінюватися, по- різному впливаючи на розвиток ознак, що збільшує комбінативну мінливість

СИМВОЛ (Ген) ФЕНОТИП (Колір очей) W w w p w t w ay w h w a w ch w e w bl W co Червоний (дикий тип)1 Білий 3 Плоскоподібні 4 Перлинний Дещо забарвлений Темно-жовтий Медовий Абрикосовий 2 Вишневий Еозиновий Крові Кораловий Прояв множинного алелізму у вигляді зміни фенотипу (кольору очей) в дрозофіли

Геном вірусів містить від одного до кількох сотень структурних генів

Геном прокаріот Геном прокаріот складніший за будовою і містить як структурні, так і регуляторні гени ДНК кишкової палички складається з пар нуклеотидів, а число структурних генів становить близько тисячі, майже половина довжини її молекули генетичної інформації не несе, це спейсери – ділянки, що лежать між генами

Геном еукаріот Геном еукаріот має ще складнішу структуру: кількість ДНК в їхньому ядрі більша, а отже, більше й структурних та регуляторних генів. Так, геном дрозофіли нараховує майже пар нуклеотидів і включає близько структурних генів

геномі людини У геномі людини понад 20 тисяч структурних генів, які розділені на блоки: екзони копіюються в РНК і несуть інформацію про структуру певних сполук, а інтрони – ні. Окремі інтрони можуть вміщувати від 100 до і більше нуклеотидних пар; Число інтронів усередині генів різне: в гена гемоглобіну – 2, яєчного білка – 7, білка-колагену курки – 51; Число і розташування інтронів специфічні для кожного гена

цитоплазматичної спадковості Явище цитоплазматичної спадковості полягає у здатності певних структур цитоплазми зберігати та передавати нащадкам частину спадкової інформації батьків і пов'язана з двома видами генетичних явищ: позаядерні -успадкуванням ознак, які зумовлюють позаядерні гени гени, розташовані у певних органелах (мітохондріях, пластидах); -появою у нащадків ознак, зумовлених ядерними батьківськими генами, але на прояв яких впливає цитоплазма яйцеклітини цитоплазма яйцеклітини

Строкатість листків зумовлена нездатністю частини пластид утворювати хлорофіл і передається по материнській лінії – після поділу клітин із безбарвними пластидами у листках виникають білі плями, які чергуються із зеленими ділянками РотикиАглаонема мінлива

Алель, що визначає правозакрученість черепашки, домінує над лівозакрученістю, однак напрямок закрученості визначають гени материнського організму – особини, гомозиготні за рецесивною алеллю лівозакрученості, можуть мати правозакручену черепашку, якщо походять від материнського організму, який мав домінантну алель правозакрученості

генотип Отже, генотип особин кожного виду є цілісною системою цілісною системою, хоча складається з окремих генів, які можуть відокремлюватись один від одного й успадковуватись незалежно; його цілісність, яка склалася в процесі тривалого історичного розвитку, виявляється у тому, що формування більшості ознак організму є результатом взаємодії як алельних, так і неалельних генів, а більшість генів впливає на прояв кількох ознак