Володимир Самійленко Підготувала учениця 8-Б класу Ладанської гімназії Ярмоленко Дарина

Сімя Самійленко Володимир Іванович Народився 3 лютого 1864 р. в селі Великі Сорочинці. Його батьком був поміщик Іван Лисевич, а мати колишня Кріпачка Олександра Самійленко.

Початкова освіта Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, згодом у Миргородській початковій школі. В 1875 році Володимир вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884 році.

Вища освіта З 1884 року до 1890 року вчився на історико-філологічному факультеті Київського університету, де прослухав повний курс, але державних іспитів не здавав і вийшов зі свідоцтвом про «зачет 8 семестров».

Перші вірші Почав друкувати вірші у львівській Почав друкувати вірші у львівській «Зорі», з 1886 р. і пізніше друкував свої твори в альманахах «Складка», «Ватра», у журналах «Правда» і «Літературно науковий вістник» («ЛНВ»).

Життя За української державності служив у міністерствах освіти і фінансів, а в 1920 р емігрував з урядом УНР до Галичини, окупованої Польщею. Жив у нестатках, хронічно хворів, у цей час померли його обидві дочки.

Поезія Володимир Самійленко був більше знаний серед друзів і в літературі під псевдонімом Сивенький. Поетична спадщина Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з зарубіжної класики.

Вірші Найвідоміші твори: «Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія», «На роковини смерті Шевченка», «26 лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого».

Іван Франко сказав про Самійленка: Іван Франко сказав про Самійленка: «Він українець, свідомий українець, усею душею відданий своїй країні та своєму народові, і се в Росії тип поки що свіжий, тип, можна сказати, будущини. От тим то він такий дорогий і любий кожному українському серцю, такий саморідний та національний не штучний, а немов так готовий уже виріс із рідного ґрунту. Він живо відчуває всі зневаги і всі на жаль, такі нечисленні радощі рідного народу».