Запровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної освіти Запровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної освіти

Новий Державний стандарт базової і повної загальної освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від

Новий Державний стандарт упроваджується у частині базової загальної середньої освіти у частині у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року з 1 вересня 2013 року з 1 вересня 2018 року з 1 вересня 2018 року

У новому Державному стандарті розкриваються такі поняття: 1) громадянська компетентність; 2) діяльнісний підхід; 3) загальнокультурна компетентність; 4) здоровязбережувальна компетентність; 5)інформаційно- комунікаційна; 6) ключова компетентність; 7) ключова компетенція; 8) компетентнісний підхід; 9) компетентність; 10) компетенція; 11) комунікативна компетентність; 12) міжпредметна естетична компетентність; 13) міжпредметна компетентність; 14) навчальна програма; 15) особистісно зорієнтований підхід; 16) предметна (галузева) компетентність; 17) предметна компетенція; 18) предметна мистецька компетентність; 19) проектно-технологічна компетентність; 20) соціальна компетентність.

Новий Державний стандарт компетентнісного підходу: діяльнісного підходу: особистісно зорієнтованого підходу: спрямованістьнавчально-виховного процесу на взаємодію процесу на взаємодію і плідний розвиток і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі та його учнів на основі рівності у спілкуванні рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні у навчанні ґрунтується на засадах спрямованість навчально-виховного процесу процесу на досягнення результатів, на досягнення результатів, якими є ієрархічно якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і загальнопредметна і предметна (галузева) предметна (галузева)компетентності спрямованість навчально- виховного процесу на розвиток умінь і навичок розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної здібностей до колективної діяльності та самоосвіти

СтруктурановогоДержавногостандарту Загальна характеристика складових змісту освіти Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступеня Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

Технології" "Математика" "Здоровя і фізична культура" Освітні галузі Освітні галузі Мови і літератури Природо- знавство Мистецтво Суспільство- знавство

Метою освітньої галузі Мови і літератури є розвиток особистості розвиток особистості учня, формування в учня, формування в нього мовленнєвої і нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій ціннісних орієнтацій Освітня галузь Мови і літератури Мовногокомпонента: українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови Літературного компонента: українська література, світова література і літератури національних українська література, світова література і літератури національнихменшин Галузь складається з

Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розвязувати проблеми особистісного й суспільного характеру Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розвязання життєвих проблем Мовна лінія Мовна лінія передбачає передбачає формування мовної формування мовної компетентності шляхом компетентності шляхом засвоєння системних засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів думок і почуттів Соціокультурна лінія Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, поколіннями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові учнів Змістові лінії Змістові лінії мовного компонента мовного компонента

Літературний компонент компонентКомпаративна лінія лінія Емоційно- Емоційно-ціннісна лінія лінія Загально- культурна лініяЛітературо-знавчалінія Змістові лінії літературного компонента Змістові лінії літературного компонента

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури й літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення звязків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення звязків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Завдання освітньої галузі в основній школі: формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур; ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок; вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня); формування комунікативної і літературної компетентностей; ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури; формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозвязку з іншими видами мистецтва; формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня; формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання освітньої галузі в старшій школі: подальший розвиток мотивації до вивчення мови й літератури, засвоєння через мову й літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови й літератури національних і загальнолюдських цінностей; розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми; удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу – як мистецтво слова; вироблення вмінь орієнтуватися в різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної й масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості), застосовувати на практиці здобуті у процесі вивчення мови й літератури знання, набуті вміння та навички; удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури.