Мацуо Басьо Японія,

Народився в 1644 році в Уэно (провинція Іга, острів Хонсю), в небагатій самурайскій сімї Його справжнє імя - Дзінсітіро, ще один псевдонім - Мунефуса. З 1664 року вивчав поезію в Кіото. В 1672 році поселився в Едо (Токіо), де знаходився на державній службі, потім був учителем поезії Він був близький до буддійської секти Дзен Користувався авторитетом ще за життя і мав багато учнів Тут народився Басьо

Імена При народженні названий Кіндзаку Коли досягнув повноліття – Мунефуса (яп. )яп. Ще одне імя - Дзінсітіро (яп. )яп. Басьо жив в предмісті Едо, Фурукаве, в хижині, подарованій йому одним із учнів Поряд з хижиною був посаджений банан (басьо), тому вона отримала назву Бананової (басьо-ан), звідси і псевдонім поета - Мацуо Басьо

Під час пожежі в Едо згорів його будиночок Він його відбудував, але до кінця життя подорожував з своїми учнями, знайшовши натхнення у спілкуванні з природою

Могила Помер 12 жовтня 1694 року в м. Осака

Хоку Традиційна для Японії віршована форма, що складається із трьох рядків: перший - теза, другий – антитеза, третя – катарсис, або відкриття Хоку не вірші, а втілення життя, його суті в трьох рядках І вони містять в собі безконечний діалог душі і природи

Смотри, о луна, Как дом мой украсили Листья банана !

Что мне зимний холод! С другом я делю ночлег Радостно на сердце Я – прост. Как только Раскрываются цветы, Ем на завтрак рис

(фуру іке я кавадзу тобікому мідзу но ото) Старый пруд! Прыгнула лягушка. Всплеск воды.

Как свищет ветер осенний! Тогда лишь поймёте мои стихи, Когда заночуете в поле Год за годом всё то же: Обезьяна толпу потешает В маске обезьяны Едва-едва я добрёл, Измученный, до ночлега… И вдруг глициний цветы Парящих жаворонков выше, Я в небе отдохнуть присел, На самом гребне перевала

Странник! Это слово Станет именем моим Долгий дождь осенний… «Осень уже пришла!» – Шепнул мне на ухо ветер, Подкравшись к постели моей