Інформатика. 9 клас Навчальна презентація з інформатики для 9 класу вчителя Анрієнко М.А
Подання даних і програм у комп'ютері Числові дані Для подання числових даних використовують різні системи числення. Відомою є десяткова (позиційна) система. Текстові дані Для подання текстових даних у комп'ютерах використовують так звані набори символів. Це таблиці для кодування певної кількості символів, де кожному з них відповідає двійковий код певної довжини. Позиційна система числення Позиційна система числення – це система, в якій той самий числовий знак (цифра) в запису числа має різне значення залежно від того місця (розряду), де його розташовано. Будь – яка позиційна система характеризується своєю основою – кількістю різних знаків або символів, що використовуються для подання чисел у цій системі. Тож десяткова система – це позиційна система числення з основою 10. двійковій системі У комп'ютерах та інших цифрових пристроях числові дані подаються у двійковій системі. Це позиційна система з основою 2, в якій для запису чисел використовують лише два знаки (цифри 0 та 1). Десяткова системаДвійкова система =1 СимволДвійковий кодДесяткове значення коду А В С Фрагмент набору символів ASCII
Подання даних і програм у комп'ютері Дані інших типів Подання програм Графічні дані пікселей Щоб зберегти у двійковій формі графічні дані, використовують два способи – растровий і векторний. Фотографії,твори живопису, малюнки зберігають у вигляді растрових зображень, які являють собою масиви пікселей, розміщених рядками та стовпцями. Піксел – це неподільний елемент зображення, зазвичай квадратної форми, який має певний колір Колір піксела кодується за допомогою двійкового коду. векторними Контурні малюнки та креслення зберігаються у іншій формі. Такі зображення складаються з контурних об'єктів, які можна описати математично, а тому в комп'ютері зберігають інформацію про тип об'єкта й дані, необхідні для його побудови. Збережені в такий спосіб зображення називають векторними. Аудіодані Звуковий сигнал Голос та музика являють собою звукові сигнали. Звуковий сигнал – це хвиля зі змінними частотою та амплітудою коливань. Чим більша амплітуда сигналу,тим він гучніший, а чим більша частота, тим вище тон. дискретизувати Щоб комп'ютер міг обробити звуковий сигнал, його потрібно дискретизувати. Перетворити на послідовність електричних імпульсів (двійкових 0 та1). Відеодані Відеодані являють собою комбінацію зображення та звуку. Сьогодні поширення набули відеокамери, які записують відео у цифровій формі. Аналогове відео для зберігання та обробки на комп'ютері перетворюють на цифрове. Подібно до чисел, тексту і даних інших типів, програми також мають бути подані у двійковій формі. Для того щоб комп'ютер міг виконати певну команду, її потрібно перетворити на двійковий код, записаний так званою машинною мовою. Програми пишуть із використанням мов програмування високого рівня, в яких команди записують у зручному для людини вигляді. Потім ці програми автоматично перетворюють на послідовності машинних команд.
Центральний процесор Центральний процесор – основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними. Intel AMD Сьогодні серед виробників процесорів лідирують дві компанії – Intel Corporation та Advanced Micro Devices (AMD)
Материнська плата Материнська, або системна плата – це складна багатошарова друкована плата, до якої підключено практично всі пристрої комп'ютера. Друкована плата являє собою пластину з діелектрика, вкриту мережею мідних провідників – доріжок, якими електричні сигнали надходять до змонтованих на платі мікросхем та рознімів, куди вставляють інші пристрої комп'ютера.
Материнська плата
На системній (материнській платі) розміщуються :
Внутрішня память Оперативна память RAM Оперативна память, або ОЗП(оперативний запам'ятовуючий пристрій), є основною частиною внутрішньої пам'яті, де зберігаються дані та програми для виконуваних у поточний момент завдань. Доступ до комірок ОП здійснюється в довільному порядку за їхніми адресами, це забезпечує швидку роботу пам'яті. Інша назва – RAM. Оперативну память переважно використовує процесор – для того, щоб забезпечити швидкий обмін даними між програмами та компонентами комп'ютера. Постійна память Оперативна память – швидкодіюча память, призначена для запису, зберігання та читання інформації у процесі її обробки Постійна память – швидкодіюча енергонезалежна память, призначена для зберігання інформації, що не змінюється підчас виконання програм. Ця пам'ять забезпечує лише можливість читання інформації.
Зовнішня память Зовнішню память комп'ютера реалізують у вигляді різноманітних пристроїв для зберігання цифрових даних. Пристрій зберігання даних складається з носія, на якому записано дані, та допоміжного обладнання, що забезпечує можливість їх записування, читання і передавання. Внутрішній НГМД Зовнішній НГМД
Оптичні диски Plasmon UDO для довготермінового зберігання інформації Технологія UDO (Ultra Density Optical), що базується на використанні "голубого" лазера, забезпечує гарантований 50-річний строк збереження даних.
Дискові накопичувачі жорсткі диски - вінчестер Основними пристроями для зберігання даних він формаційних системах є дискові накопичувачі (жорсткі диски - вінчестер). Це пристрої призначені для читання, запису та довготривалого зберігання даних і програм. Зазвичай їх розміщують у системному блоці комп'ютера. Основні характеристики Основні характеристики: Ємність Тип інтерфейсу (спосіб підключення диска) Швидкість передавання даних Середній час доступу до даних Вперше твердотільні накопичувачі на основі мікросхем флеш- памяті компанія Intel представила минулого року. У числі перших пристроїв, що поставлялися в продаж, значилися і моделі Z-P230, які є SSD-накопичувачами початкового рівня. Основним їх недоліком була невисока інформаційна ємкість – від 4 до 16 GB. І зараз Intel оголосила про припинення випуску вказаних пристроїв.
Оптичні носії та оптичні дисководи Для довгострокового зберігання інформації сьогодні використовують оптичні носії. Записування даних на ці носії та зчитування з них здійснюється із застосуванням лазера. Є кілька стандартів DVD - дисків: DVD-ROM DVD-ROM (лише для читання) DVD-R DVD-R (для читання та одноразового запису) DVD-RW DVD-RW (для читання, багаторазового запису та видалення). CD Аналогічні стандарти існують і для CD.
Флеш-накопичувачі До пам'яті з електронним стиранням інформації належить флеш-память. Вона характеризується високою швидкістю зчитування та стирання записаної інформації. Флеш-память підключають до комп'ютера через порт USB. Такі накопичувачі не містять рухомих частин, а тому надійніші й компактніші за магнітні і жорсткі диски.