L/O/G/O Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Організація системи психолого- педагогічного супроводу процесу інклюзивного навчання Білецька В. В., методист лабораторії практичної психології, соціальної роботи та інклюзивного навчання МОІППО Організація системи психолого- педагогічного супроводу процесу інклюзивного навчання Білецька В. В., методист лабораторії практичної психології, соціальної роботи та інклюзивного навчання МОІППО
Командна взаємодія щодо надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами в процесі інклюзивного навчання Заступник директора з навчально-виховної роботи Учителі Асистент учителя Практичний психолог Вчитель- дефектолог Соціальний педагог Інші (за потребою) Батьки
Завдання психолого- педагогічного супроводу актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини; формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з ООП та їх ровесників у процесі внутрішкільної взаємодії; консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їх дитини тощо.
Діагностична робота співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми; рівня розвитку когнітивної сфери; особливості емоційно-вольової сфери; індивідуально-типологічних особливостей; рівня сформованості мотивації до навчання; рівня розвитку комунікативних здібностей; розумової працездатності та темпу розумової діяльності.
Чи є певні особливості чи обмеження? Визначення рівня і особливостей пізнавальної діяльності повинно передувати будь-яким іншим психологічним дослідженням, щоб зясувати труднощі та обмеження, які можуть призводити до неправильного тлумачення отриманих результатів. Під час вивчення індивідуальних особливостей дитини важливо враховувати особливості її розвитку та фізичні обмеження. Наприклад, працюючи з дитиною, хворою на дитячий церебральний параліч, слід памятати, що через мовленнєві труднощі, порушення міміки, тощо може скластися неправильне враження щодо інтелектуальних можливостей дитини. Психічний стан такої дитини можна визначити тільки шляхом уважного спостереження за її діяльністю та шляхом спілкування з нею та за допомогою спеціальних методів діагностики.
Що подавати до Індивідуальної програми розвитку? 1.Психофізіологічні особливості дитини, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування навчальним матеріалом є основними індикаторами, які беруться до уваги при розробленні індивідуальної програми розвитку. Під час вивчення індивідуальних особливостей дитини важливо враховувати особливості її розвитку та фізичні обмеження. 2.Завдання психолога – надати до програми узагальнену інформацію за результатами проведеного вивчення та рекомендації стосовно врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі та взаємодії зі шкільним оточенням.
Просвітницька робота з педагогами і батьками: формування психологічної готовності учнів, батьків, вчителів, представників адміністрації до взаємодії з дитиною з ООП проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо, зміст яких спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації працювати з педагогами щодо уникненням використання медичної термінології для характеристики дітей з ООП
Корекційно-відновлювальна, розвивальна робота з учнями: формування вміння бачити та цінувати відмінності, слухати та враховувати різні точки зору; розвиток вміння висловлювати свою думку, поважаючи думку інших; оволодіння навичками співпраці з різними дітьми; формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами; гармонізація стосунків в учнівському колективі.
Індивідуальна корекційна робота: розвиток усіх видів сприймання, особливо зорового і слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції; зміцнення працездатності, уміння зосереджувати увагу, цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати; розвиток навчальної мотивації, бажання вчитися, формувати віру дитини у власні можливості, що можливо завдяки усвідомленню і оцінці реальних досягнень.
Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога: 1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіду з представником ПМПК; 2. Консультація з дитиною та її батьками з метою визначення рівня можливостей дитини (спілкування, самообслуговування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо); 3. Оцінка освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.
Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога: 4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини. 5. Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку. 6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.
Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога: 7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості. 8. Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі. 9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність. 10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.
Дякую за увагу! Творчої наснаги! © Лабораторія практичної психології, соціальної роботи та інклюзивного навчання Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, 2013 Дизайн: Білецька Валентина Вікторівна