після Другої світової війни

6 квітня6 квітня 1941 року війська Третього Рейху та її союзників вторглися на територію Югославії квітня1941 Король країни втік разом з урядом, а військове командування підписало беззастережну капітуляцію, в результаті чого територію Югославії було поділено між окупантами.

Від середини 1941 р. антинімецьке повстання охопило всю країну Протягом рр. у ньому сформувалися дві панівні течії : під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в Лондоні, антикомуністичного та монархічного напряму ( четники ), і Народно - визвольне військо Югославії ( НВВЮ ) під проводом Йосипа Броз Тіто і комуністичної партії. Протягом рр. у ньому сформувалися дві панівні течії : під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в Лондоні, антикомуністичного та монархічного напряму ( четники ), і Народно - визвольне військо Югославії ( НВВЮ ) під проводом Йосипа Броз Тіто і комуністичної партії.

Йосип Броз Тіто

Визвольна боротьба перетворилася на громадянську війну, яка закінчилася перемогою НВВЮ (9 травня 1945 р.) за підтримки союзників і Червоної армії.

КПЮ (Союз Комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політ. устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946 р.) та формально перебрала повну владу. КПЮ (Союз Комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політ. устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946 р.) та формально перебрала повну владу. Проголошено утворення Федеративної Народної Республіки Югославії ( ФРНЮ ). До її складу входило 6 республік : Сербія, Хорватія, Словенія, Македонія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина та два автономних краї – Воєводина та Косово.

Кульмінація кризи і початок розпаду СФРЮ – червень 1991 року.

У звязку з кризою та конфліктами частини країни почали по черзі проголошувати свою незалежність: 26 червня 1991р. Словенія та Хорватія (кожна окремо); 26 червня 1991р. Словенія та Хорватія (кожна окремо); у 1992 році таке ж рішення прийняли Боснія і Герцеговина; у 1992 році таке ж рішення прийняли Боснія і Герцеговина; у вересні 1992, уникнувши воєнної конфронтації Македонія здобула незалежність шляхом референдуму. у вересні 1992, уникнувши воєнної конфронтації Македонія здобула незалежність шляхом референдуму. Січень 1992 р. – члени ЄС вирішили визнати всі нові держави, які забажали вийти зі складу Югославії. Січень 1992 р. – члени ЄС вирішили визнати всі нові держави, які забажали вийти зі складу Югославії. Отже, СФРЮ вже практично не існувала. У Белграді вирішили створити нову федерацію – Союзну Республіку Югославію ( СРЮ ), що об єднала Сербію та Чорногорію ( квітень 1993 р.). Отже, СФРЮ вже практично не існувала. У Белграді вирішили створити нову федерацію – Союзну Республіку Югославію ( СРЮ ), що об єднала Сербію та Чорногорію ( квітень 1993 р.).

Югославія остаточно припинила існування з виходом з союзу Чорногорії 3 червня 2006 р.

Фактори розпаду Югославії: смерть Тіто – зважаючи на наростання національних розбіжностей згідно заповіту Тіто після його смерті пост президента країни був скасований, а на чолі країни стала Президія, члени якої (глави союзних республік і автономних областей) щорічно змінювали один одного по черзі; фіаско проведеної його наступниками національної політики; розпад світової соціалістичної системи.