Органічні речовини в живій природі. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Ізомерія органічних сполук. «Не можна не дивуватись, оглядаючись назад, який гігантський крок зробила органічна хімія за час свого існування. Незрівнянно більше, однак, чекає на неї попереду.» О. М. Бутлеров

МОЛЕКУЛА ІНСУЛИНУ

ГЕМОГЛОБИН

ХЛОРОФИЛЛ

Электропроводящие полимеры

Фрідріх Велер в одному з листів до Йенс Берцеліус так описував органічну хімію: «Органічна хімія може зараз кого завгодно звести з розуму. Вона здається мені дрімучим лісом, повним дивних речей, безмежної хащі, з якої не можна вибратися, куди не насмілюєшся проникнути... » Фрідріх Велер

4. Англійський вчений Едуард Франкланд, спираючись на ідеї атомістики, в 1853 р. ввів поняття валентність. Э. Франкланд Валентність - це властивість атомів хімічних елементів утворювати хімічні зв'язки. Вона визначає число хімічних зв'язків, якими даний атом сполучений з іншими атомами в молекулі.

Теорія хімічної будови - результат узагальнення ідей видатних вчених-органіків з трьох європейських країн: німця Ф. Кекуле, англійця А. Купера та росіянина А. Бутлерова. У 1861 р. А. М. Бутлеров створив наукову теорію будови органічних речовин. У 1857 р. Ф. Кекуле відніс вуглець до чотирьохвалентних елементів. В1858 р. А. Купер зазначив, що атоми вуглецю здатні з'єднатисяся один з одним в різні ланцюги. Ф. Кекуле А.М.Бутлеров