Виконавці: учні 6 класу Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. 36, консульиант: вчитель світової літератури Костиненко О.В.

«Людмила Яківна Чижова – саме з тієї когорти мічених Богом особистостей, які все свідоме життя носять у власній душі і захищають від вітрів оту жарину поетичного світобачення та любові до рідного слова». Валерій Петрович Бойченко Імя Людмили Яківни добре відоме не лише на Миколаївщині, а й далеко за її межами. Вона є лауреатом обласної премії ім. Миколи Аркаса 2000 року, членом Національної спілки письменників України. Творчість поетеси рекомендована Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та Миколаївським державним університетом ім. В.О. Сухомлинського для вивчення за шкільною програмою навчальних закладів області. Я по собі лишаю Віршів пташині зграї, Що гнізда свої звивають І книгами відлітають. Л.Я. Чижова

Миколаївська поетеса народилась 22 серпня 1939 року в селі Піщаний Брід на Кіровоградщині в родині Васильєвих. ЇЇ батько, Яків Потапович, працював кіномеханіком, повернувшись з війни інвалідом. Мав неабиякий хист до малювання та різьблення по дереву. Випускниця Мигиївського технікуму р. Родина Васильєвих. В першому ряду (зліва направо) – мама, сестра Валентина, тато; в другому ряду – сестра Олена, Людмила Яківна та сестричка Лариса, 1955 р. Мати, Ольга Євтихіївна, весь вік працювала в колгоспі. Лагідна і тиха вона народила четверо доньок, якими практично займалася сама: брала з собою в поле, навчила гарно вишивати і співати.

Я була щаслива в цім краю, Я була такою молодою І мені здавалось дивиною Все, що відбувалось на землі. І хитав цей величезний світ Трепетний та ніжний цвіт конвалій, А мені здавалось, ще й замало – Дива, що буяло на землі. По закінченні школи Людмила Яківна поступила до Мигиївського технікуму-радгоспу, де отримала диплом агронома. Через 40 років поетеса присвятила своїй Мигії книгу «Ємигея»:

Працювала на комсомольській та культурно- освітній ниві в Кривоозерському, Баштанському районах Миколаївської області. В 1975 році закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука за фахом «режисер». Працювала в сільських Будинках культури, з 1978 року – заступник директора обласного Будинку творчості працівників народної освіти. З 1963 року почала друкуватися в газеті «Радянська правда» Вознесенського району. Багато віршів та оповідань присвячено жінкам- трудівницям, матерям. З Дорошівки, де мешкала деякий час, їздила на заняття в обласному літературному обєднанні, яке вів Еміль Январьов. Саме йому поетеса зобовязана своїм першим поетичним крокам і успіхам.

Перші публікації – в газетах «Південна правда» та «Ленінське племя». А після навчання на семінарі молодих письменників України в 1968 році почала багато друкуватися в республіканській пресі: газетах «Літературна Україна», «Культура і життя», «Молодь України», журналах «Радянська жінка», «Соціалістична культура», «Хлібороб України», часописах: «Поезія-72», «Заспів», «Сурмач». Стали піснями її поезії «Мій синочок» (муз. А. Кос–Анатольського), «Колискова» (муз. Л. Кравченка), «Щербанівський вальс» (муз. В. Уреса), «Канікули», «Морський коник» (муз. С. Чепеленка), «До матері» (муз. О. Максимця), «Бандура» (муз. В.Пятигорського), «Обручка», «Вишиванка» та інші (муз. Т. Ярової), «Козачок» (муз. С. Долинського).

У творчому доробку Людмили Яківни Чижової нині 20 книжок поезій різної тематики і книга прози, численні публікації в місцевих і всеукраїнських виданнях. Матеріали поетеси надруковані в альманахах «Освітянські вітрила» Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (2003, 2004, 2006 рр.), краєзнавчих альманахах Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2001, 2002 рр.), посібнику МОІППО «Музика і свято в дошкільному навчальному закладі» (2003 р.), посібниках–хрестоматіях «Література рідного краю» (2003 р.), та «Красою душу напоїть…» (2007р.). Мелодика віршів Л. Чижової привернула до себе увагу багатьох композиторів. Стали піснями її поезії «Мій синочок», «Колискова», «Канікули», «Морський коник», «До матері», «Обручка», «Вишиванка» та інші.

Тривожний, величний, знаменний, Цей край наш благословенний. Від соняха і до граніту – Ми вам залишаємо, діти.

В листопаді 2011 року в була організована зустріч Людмили Яківни Чижової з учнями Миколаївської ЗОШ 36. Миколаївська поетеса полюбляє спілкуватись зі своїми маленькими читачами, розповідати про себе та свою творчість, відповідати на запитання дітей. Приємні спогади від таких зустрічей довго зігріватимуть нашу память…

У садочку в діда Гната Дивини дуже багато, День за днем дідусь майструє, Все над деревом мудрує. І не просто це садочок – А казковий тут куточок, Бо дідусь з дерев й коріння Різні виріза створіння.

Ми дуже сподіваємось на цікаві зустрічі та з нетерпінням чекаємо подальших творів Миколаївської поетеси… Нові я вірші напишу, Знов напишу слова болючі, Бо у поета на крилі – Про те, що радує і мучить. Л.Я.Чижова