ОСТАП ВИШНЯ ( ) Справжнє ім'я Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, а потім Директорії, був заарештований ЧК. Після громадянської війни працює в газеті, починає публікувати власні твори. Входив до літературних угруповань «Плуг» і «Гарт». У 1933 р. був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева), ув'язнений на 10 років у радянських таборах. У 1943 р. письменника звільнено. Працював у оргкомітеті Спілки радянських письменників, у редколегії гумористичного журналу «Перець». Остап Вишня письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема всієї творчості письменника: розвінчання недоліків людини і суспільства.

Село Грунь і хата, де народився Остап Вишня

Брат Остапа Вишні Василь Чечвянський, розстріляний за вироком Лукянівської тюрми в 1937році

Павло Губенко разом зі своєю другою дружиною Варварою Маслюченко

Остап Вишня – один з найпопул ярніших авторів 20-30рр. Остап Вишня – один з найпопул ярніших авторів 20-30рр. Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: «Його люблять і заокеанські українці у Канаді, у Сполучених Штатах Америки».

З 1927 р. став головним редактором журналу «Перець».

Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВД, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості. На такі вчинки мало хто зважувався в той час загального страху, бо Москва нікому на Україні не прощала лицарської прикмети. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВД, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості. На такі вчинки мало хто зважувався в той час загального страху, бо Москва нікому на Україні не прощала лицарської прикмети. Самогубство Хвильового Вишня пережив як жахливу катастрофу три дні і ночі бився Вишня у своїй кімнаті, з вікон якої перехожі на вулиці чули крики і голосіння. Думали він збожеволів. Ці риси лицарської самовідданої вдачі дещо промовляють і за природу гумору Вишні. Нема що Вишня умів бути нещадним і вмів убити сміхом. Ворога треба бити, писав він і цитував Гоголя: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться на світі. Самогубство Хвильового Вишня пережив як жахливу катастрофу три дні і ночі бився Вишня у своїй кімнаті, з вікон якої перехожі на вулиці чули крики і голосіння. Думали він збожеволів. Ці риси лицарської самовідданої вдачі дещо промовляють і за природу гумору Вишні. Нема що Вишня умів бути нещадним і вмів убити сміхом. Ворога треба бити, писав він і цитував Гоголя: Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться на світі.

Ухта. Заслання на10р. 26 грудня 1933р. Остап Вишня був заарештований і абсолютно безпідставно звинувачений у спробі вбивства секретаря ЦК КПУ Постишева, зазнає численних тортур і допитів, і зізнався в усьому, чого домагалися від нього слідчі. 23 лютого 1934 р. судова «трійка» визначила міру покарання розстріл, а з березня рішенням колегії ОДПУ його замінили десятирічним ув'язненням. Письменник відбував ці строки в Ухті, Комі АРСР, на руднику Еджит- Кирта. Виконував різні роботи, працював фельдшером, плановиком у таборі, у редакції багатотиражки Ухтпечтабору «Северный горняк», де написав 22 нариси про трударів, які мріють завоювати суворий північний край

Усмішка це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: "Хоч «фейлетон» уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово «усмішка» нашіше від «фейлетону». Автор «Вишневих усмішок» освоює і далі розвиває традиції вітчизняної та світової сатиричної літератури й народної творчості. Передусім традиції класиків (Гоголя і Шевченка, Щедріна і Франка, Мартовича і Чехова).