Міжнародні Організації Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)

Зміст 1. Мета та цілі створення ОЕСР 2. Діяльність ОЕСР 3. Структура ОЕСР 4. Співробітництво України з ОЕСР

1.Мета та цілі створення ОЕСР

Історія створення Історія створення Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни. Договір про ОЕСР був підписаний 14 грудня 1960 в Парижі але вступив у дію 30 вересня 1961 на базі Європейської організації економічного співробітництва з метою координації економічної політики країн-членів ОЕСР і погодженням програми допомоги країнам, що розвиваються.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (Organization for Economic Co-operation and Development - OECD) - міжнародна економічна організація розвинених країн, що визнають принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. Конвенція про створення ОЕСР виділяє три мети створення цієї організації: 1) забезпечити максимально можливий рівень стійкого розвитку за одночасної підтримки фінансової стабільності; 2) сприяти вільній торгівлі; 3) сприяти економічному розвитку в менш розвинутих країнах.

Цілями ОЕСР є: - підтримка сталого економічного зростання - зростання зайнятості населення - підвищення рівня життя - збереження фінансової стійкості - економічна допомога іншим країнам у розвитку - сприяння зростанню світової торгівлі.

Штаб-квартира ОЕСР Місце розташування - Шато-де-Німа в Парижі, Франція.

2. Діяльність ОЕСР

Головними напрямами діяльності ОЕСР є: надання допомоги країнам-учасницям для підвищення рівня їх економічного та соціального розвитку; сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом надання технічної допомоги; налагодження відносин з органуми державної влади всіх рівнів країн-учасниць; підтримка зв'язків з іншими міжнародними організаціями для забезпечення ефективної співпраці та співробітництво з регіональними економічними організаціями; забезпечення ОЕСР інформацією, необхідною для діяльності, та взаємообміну інформацією; усунення перешкод в обміні товарами (послугами, роботами); надання допомоги в професійній підготовці кадрів у сфері науки й техніки.

На відміну від Світового Банку та Міжнародного валютного фонду, ОЕСР не надає фінансування. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. Ця часто непомітна робота, на думку країн-членів ОЕСР, є основною і дуже ефективною, оскільки, починаючи зі збору та аналізу даних і до колективної дискусії щодо політики, яка проводиться. Взаємне вивчення урядами, багатостороннє спостереження та здійснення відповідного тиску є найефективнішими засобами ОЕСР.

Фінансування ОЕСР ОЕСР фінансується країнами-членами цієї організації. Внесок кожної з країн в річний бюджет визначається по формулі, яка враховує "вагу економіки" цієї країни. Найбільшим контрибутором ОЕСР є США, які формують 25% бюджету цієї організації, за ними йде Японія. За погодженням з Радою, країни можуть також фінансувати окремі програми та проекти. Країни-члени ОЕСР на засіданні Ради самі визначають необхідний обсяг річного бюджету організації та програму її роботи. Нині річний бюджет організації становить близько 300 млн. дол. США.

3.Структура ОЕСР

На сучасному етапі розвитку ОЕСР має таку структурну побудову: 1. Рада - провідний орган, до якого входить один представник з кожної країни-учасниці. 2. Виконавчий комітет - підпорядкований Раді, складається з 14-ти представників держав-членів 3. Комітети, експертні комісії. Комітет сприяння розвитку (КСР) є спеціалізованим комітетом ОЕСР 4. Секретаріат - обирається на п'ять років Радою ОЕСР і складається з 13-ти директоратів 5. Центр співпраці з європейськими країнами з перехідною економікою

Генеральний секретар З 2006 року - Хосе Анхель Гурріа Тревіньо, Мексика

Структурні підрозділи ОЕСР Крім Ради та Генерального секретаріату, ОЕСР має: Виконавчу дирекцію; Дирекцію по зв'язках з громадськістю; Дирекцію з питань фінансів, податків та підприємств; Дирекцію з питань харчування, сільського господарства та рибальства; Дирекцію з питань співробітництва для розвитку; Дирекцію з питань обмінів; Дирекцію з питань захисту навколишнього середовища; Дирекцію з питань статистики; Дирекцію з питань освіти, зайнятості, праці та соціальних справ; Дирекцію з питань науки, технології та промисловості; Департамент з економічних справ; Службу з питань державного управління; Службу з питань розвитку територій.

Організаційно до ОЕСР входять також напів автономні структури: Міжнародне енергетичне агентство; Агентство ОЕСР з ядерної енергетики; Європейська конференція міністрів транспорту; Центр розвитку; Центр з питань досліджень та інновацій в галузі освіти; Клуб Саеля.

5. Співробітництво України з ОЕСР

Співробітництво між Україною та ОЕСР: Співробітництво між Україною та ОЕСР започатковано у 1997 році шляхом підписання КМУ та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території України. Угоду було ратифіковано Верховною Радою України у липні 1999 року (Закон України від XIV). Співробітництво між Україною та ОЕСР здійснюється відповідно до Плану дій, який переглядається та затверджується щороку Координаційною радою у звязках з ОЕСР. Відповідальним за співробітництво України з ОЕСР центральним органом виконавчої влади визначене Міністерство економіки України.

Співробітництво України з ОЕСР на сьогодні здійснюється у рамках наступних підрозділів: Комітет зі сталі Директорату науки, технологій та промисловості ОЕСР Комітет з державного управління ОЕСР. Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва Комітету з питань економічного та соціального розвитку на місцевому рівні ОЕСР.

Подальша співпраця У лютому 2013 Кабінет Міністрів України затвердив план дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та ОЕСР на 2013– 2016 роки.