Філософія Нового часу та доби Просвітництва 1.Поняття європейської класичної філософії. 2.Особливості філософії Нового часу. 3. Раціоналізм та емпіризм у теорії пізнання Нового часу. 4. Філософія епохи Просвітництва.

1.Поняття європейської класичної філософії. Розвиток філософського мислення від Бекона і Декарта до Гегеля і Фейербаха, з ХVІІст. до середини ХІХст. Розвиток філософського мислення від Бекона і Декарта до Гегеля і Фейербаха, з ХVІІст. до середини ХІХст.

Наука і проблема пізнання (гносеологія, логіка, методологія) утворюють ядро усієї філософської проблематики класичної філософії Ідейним джерелом класичної філософії стали антична філософія та християнське вчення: Ідейним джерелом класичної філософії стали антична філософія та християнське вчення: з античної філософії успадкували принципи раціоналізму як впевненість у силі та всемогутності людського розуму з античної філософії успадкували принципи раціоналізму як впевненість у силі та всемогутності людського розуму з християнства – систему абсолютних загальнолюдських цінностей з християнства – систему абсолютних загальнолюдських цінностей

Головна ідея класичної філософії ст. – ідея раціонального панування людини над природою і суспільством Мета – обгрунтувати саму можливість такого панування, довести, що людство в змозі зробити своє існування, свою владу над світом цілком розумними Мета – обгрунтувати саму можливість такого панування, довести, що людство в змозі зробити своє існування, свою владу над світом цілком розумними Основною рисою європейської класичної філософії стає раціоналізм як світоглядна позиція Основною рисою європейської класичної філософії стає раціоналізм як світоглядна позиція Виникає культ розуму, культ наукового знання Виникає культ розуму, культ наукового знання

2.Особливості філософії Нового часу (17ст.) ПРЕДСТАВНИКИ: Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс, Б.Спіноза, Дж.Локк, Г.Лейбніц, Дж.Берклі, Д.Юм, Б.Паскаль ПРЕДСТАВНИКИ: Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс, Б.Спіноза, Дж.Локк, Г.Лейбніц, Дж.Берклі, Д.Юм, Б.Паскаль На зміну вірі і релігії приходить наука, починає домінувати в культурі і стає основним предметом філософських досліджень На зміну вірі і релігії приходить наука, починає домінувати в культурі і стає основним предметом філософських досліджень в центрі проблематики – співвідношення розуму і природи, проблема осягнення людиною закономірностей природи і можливості раціонального панування над нею в центрі проблематики – співвідношення розуму і природи, проблема осягнення людиною закономірностей природи і можливості раціонального панування над нею Осмислюється новий образ людини і природи Осмислюється новий образ людини і природи

Осмислюється новий образ природи і людини, природа перетворюється на об єкт корисних намірів і цілей Головна мета щодо природи – панувати над нею, поставити її на службу людським потребам Головна мета щодо природи – панувати над нею, поставити її на службу людським потребам Метою пізнання стає не мудрість, а оволодіння природою Метою пізнання стає не мудрість, а оволодіння природою

Особливістю філософії 17ст. Стає механістичний підхід до розуміння світу і людини Людина розуміється як частка, фрагмент природного механізму Поширюється концепція деїзму (Бог, як архітектор світобудови визначає механічні закони його руху, а потім не втручається у природні події

Там, де людина трактується як природний об єкт, там людині відмовляють у свободі Свобода є лише ілюзією, людина, як частина природи, не спроможна піднятися над природною необхідністю Свобода є лише ілюзією, людина, як частина природи, не спроможна піднятися над природною необхідністю Філософія 17ст. Виявила свою неспроможність в розв язанні проблем людського існування. Найбільший внесок був зроблений нею у галузі гносеології та методології науки Філософія 17ст. Виявила свою неспроможність в розв язанні проблем людського існування. Найбільший внесок був зроблений нею у галузі гносеології та методології науки

3. Раціоналізм та емпіризм у теорії пізнання Нового часу. У центрі уваги філософії Нового часу постало природознавство, а основною проблемою стала проблема методу науки, методу, який би заперечував достовірність, обгрунтованість наукового знання. У центрі уваги філософії Нового часу постало природознавство, а основною проблемою стала проблема методу науки, методу, який би заперечував достовірність, обгрунтованість наукового знання. Гострота цієї проблеми викликала появу основних напрямків у філософії 17 ст. – раціоналізму та емпіризму

Раціоналізм – світоглядна позиція, віра в людський розум, силу, авторитет і особливу роль науки в соціальному прогресі Ірраціоналізм – заперечення існування логічного, закономірного початку у світі, заперечення або обмеження можливостей розуму в пізнанні

Раціоналісти джерелом і критеріем достовірного знання вважали розум і тільки розум Засновником раціоналістичного напряму став Рене Декарт, а його послідовниками Б.Спіноза та Г.Лейбніц Емпіристи головну роль відводили чуттєвому пізнанню, досвіду, експерементальному дослідженню конкретних фактів Засновник Ф.Бекон, послідовники – Т.ГОббс, Дж.Локк, Дж.Берклі, Д.Юм

ФРЕНСІС БЕКОН ДАЄ ТИПОЛОГІЮ ЛЮДСЬКИХ ЗАБЛУДЖЕНЬ, ВКАЗУЄ НА ПРИЧИНИ ПОМИЛОК В ПРОЦЕСІ ПІЗНАННЯ, НА ДЖЕРЕЛА ВИКРИВЛЕНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ДАЄ ТИПОЛОГІЮ ЛЮДСЬКИХ ЗАБЛУДЖЕНЬ, ВКАЗУЄ НА ПРИЧИНИ ПОМИЛОК В ПРОЦЕСІ ПІЗНАННЯ, НА ДЖЕРЕЛА ВИКРИВЛЕНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЧУТТЄВОГО, ДОСВІДНО- ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ КОНКРЕТНИХ ФАКТІВ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЧУТТЄВОГО, ДОСВІДНО- ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ КОНКРЕТНИХ ФАКТІВ ДЛЯ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ І ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ПРИРОДОЗНАВСТВА ПРОПОНУЄ МЕТОД ІНДУКЦІЇ, МЕТОД ІМПІРИЧНОГО ПІЗНАННЯ, ЯКИЙ ВЕДЕ ВІД ЧАСТКОВОГО, ЧУТТЄВО-ДОСВІДНОГО ЗНАННЯ ПРО ОКРЕМІ ФАКТИ І ЯВИЩА ПРИРОДИ ДО ЗАГАЛЬНИХ ВИСНОВКІВ ДЛЯ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ І ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ПРИРОДОЗНАВСТВА ПРОПОНУЄ МЕТОД ІНДУКЦІЇ, МЕТОД ІМПІРИЧНОГО ПІЗНАННЯ, ЯКИЙ ВЕДЕ ВІД ЧАСТКОВОГО, ЧУТТЄВО-ДОСВІДНОГО ЗНАННЯ ПРО ОКРЕМІ ФАКТИ І ЯВИЩА ПРИРОДИ ДО ЗАГАЛЬНИХ ВИСНОВКІВ

РЕНЕ ДЕКАРТ ЗАЙМАВСЯ ПРОЛЕМОЮ ОБГРУНТУВАННЯ ДОСТОВІРНОСТІ ЗНАННЯ І ПРОБЛЕМОЮ МЕТОДУ НАУКИ РОЗРОБИВ РАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ МЕТОД ДЕДУКЦІЇ (узагальнення досвіду застосування математики в науці) ДЕДУКЦІЯ – ЛОГІЧНИЙ ХІД ДУМОК ВІД ЗАСНОВКІВ ДО ВИСНОВКІВ

СПІНОЗА ПРОДОВЖУЄ РАЦІОНАЛІСТИЧНУ ПОЗИЦІЮ ДЕКАРТА ПРОДОВЖУЄ РАЦІОНАЛІСТИЧНУ ПОЗИЦІЮ ДЕКАРТА ВВАЖАЄ, ЩО ЛЮДИНА СПРОМОЖНА ЦІЛКОМ УСПІШНО ОСЯГНУТИ РОЗУМОМ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЦЬОГО СВІТУ ВИКОРИСТОВУЮЧИ ГЕОМЕТРИЧНИЙ СПОСІБ ПІЗНАННЯ ВВАЖАЄ, ЩО ЛЮДИНА СПРОМОЖНА ЦІЛКОМ УСПІШНО ОСЯГНУТИ РОЗУМОМ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЦЬОГО СВІТУ ВИКОРИСТОВУЮЧИ ГЕОМЕТРИЧНИЙ СПОСІБ ПІЗНАННЯ ВИЗНАВАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ІНТУЇЦІЮ СПРАВЖНЬОЮ ФОРМОЮ ПІЗНАННЯ ВИЗНАВАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ІНТУЇЦІЮ СПРАВЖНЬОЮ ФОРМОЮ ПІЗНАННЯ

ЛЕЙБНІЦ СПРОБУВАВ ПОДОЛАТИ ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ ЕМПІРИЗМОМ І РАЦІОНАЛІЗМОМ СПРОБУВАВ ПОДОЛАТИ ПРОТИРІЧЧЯ МІЖ ЕМПІРИЗМОМ І РАЦІОНАЛІЗМОМ ПОДІЛЯЄ ВСІ ІСТИНИ НА: ПОДІЛЯЄ ВСІ ІСТИНИ НА: ІСТИНИ РОЗУМУ (НЕОБХІДНІ ІСТИНИ ЛОГІКИ І МАТЕМАТИКИ) ІСТИНИ РОЗУМУ (НЕОБХІДНІ ІСТИНИ ЛОГІКИ І МАТЕМАТИКИ) ІСТИНИ ФАКТУ (ДОСВІДНЕ ЗНАННЯ) ІСТИНИ ФАКТУ (ДОСВІДНЕ ЗНАННЯ)

ДЕВІД ЮМ ВВАЖАВ, ЩО ВЗАГАЛІ НЕМОЖЛИВО СТВЕРДЖІВАТИ ІСНУВАННЯ БУДЬ-ЯКОЇ РЕАЛЬНОСТІ, В ТОМУ ЧИСЛІ І БОЖЕСТВЕННОЇ, ПО ТОЙ БІК ЧУТТЄВИХ ВРАЖЕНЬ ВВАЖАВ, ЩО ВЗАГАЛІ НЕМОЖЛИВО СТВЕРДЖІВАТИ ІСНУВАННЯ БУДЬ-ЯКОЇ РЕАЛЬНОСТІ, В ТОМУ ЧИСЛІ І БОЖЕСТВЕННОЇ, ПО ТОЙ БІК ЧУТТЄВИХ ВРАЖЕНЬ ТАКА ПОЗИЦІЯ МАЄ НАЗВУ АГНОСТИЦИЗМУ – ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ ОБ ЄКТИВНО, АДЕКВАТНО ПІЗНАВАТИ СВІТ ТАКА ПОЗИЦІЯ МАЄ НАЗВУ АГНОСТИЦИЗМУ – ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ ОБ ЄКТИВНО, АДЕКВАТНО ПІЗНАВАТИ СВІТ

4. Філософія епохи Просвітництва (18СТ.) ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОСВІТНИЦТВА БУВ ВИЗНАЧЕНИЙ РАЦІОНАЛІСТИЧНИМ СВІТОГЛЯДОМ З ЙОГО КУЛЬТОМ РОЗУМУ, КРИТИКОЮ ВСІХ ОСНОВ ФЕОДАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ІДЕЄЮ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОСВІТНИЦТВА БУВ ВИЗНАЧЕНИЙ РАЦІОНАЛІСТИЧНИМ СВІТОГЛЯДОМ З ЙОГО КУЛЬТОМ РОЗУМУ, КРИТИКОЮ ВСІХ ОСНОВ ФЕОДАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ІДЕЄЮ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА ПРЕДСТАВНИКИ: ПРЕДСТАВНИКИ: АНГЛІЯ –ЛЕССІНГ, ТОЛАНД АНГЛІЯ –ЛЕССІНГ, ТОЛАНД НІМЕЧЧИНА – КАНТ, ФІХТЕ НІМЕЧЧИНА – КАНТ, ФІХТЕ ФРАНЦІЯ – ВОЛЬТЕР, РУССО, ДІДРО, ЛАМЕТРІ, ГОЛЬБАХ ФРАНЦІЯ – ВОЛЬТЕР, РУССО, ДІДРО, ЛАМЕТРІ, ГОЛЬБАХ

ПРОСВІТНИКИ СТАВИЛИ СОБІ ЗА МЕТУ СТВОРЕННЯ ТАКИХ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ЯКІ Б ВІДПОВІДАЛИ ВИМОГАМ РОЗУМУ, ПРИНЦИПАМ СПРАВЕДЛИВОСТІ, СВОБОДИ, РІВНОСТІ, БРАТСТВА ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ, ЇЇ ПРАВ ТА ПОЛІТИЧНИХ СВОБОД, ПРОБЛЕМА ІСТОРИЧНОГО ПРОГРЕСУ, ІДЕЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ПРИРОДА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ РЕЛІГІЇ, МОРАЛЬНІ ТА ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ СТАЮТЬ ПРЕДМЕТОМ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ

ЗАСІБ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА ПРОСВІТНИКИ ВБАЧАЛИ В ОСВІТІ І ВИХОВАННІ, У РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І НАУКИ, У МОРАЛЬНОМУ ВИХОВАННІ НАРОДУ