Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852)

Василь Афанасійович Гоголь- Яновський, батько письменника Народився 1 квітня 1809 року в селі Великі Сорочинці (зараз Миргородський район Полтавської області, Україна). Батько, Василь Афанасійович Гоголь, був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Згодом знаменитий нащадок оспівав його в образі Тараса Бульби.

Дитинство: Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Василівці у маєтку батьків. В роках навчався у Полтавському повітовому училищі. В у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер- постановник вистав «Едіп в Афінах», «Урок дочкам», «Лукавін» та багатьох інших. Майстерно зіграв роль Простакової у виставі «Недоросль». У гімназії Гоголь охоче вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість, з якими знайомився не лише з друкованих джерел, а й на ніжинських базарах, у передмісті Магерки, де мав багато знайомих.

Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Уже з дитячих літ вона закладала в юного Миколу любов до мови та відчуття слова. Згодом він захопився збиранням українських народних пісень, прислів'їв та приказок, готував матеріали до українсько- російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: «Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого…»; «Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!..»; «Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу».

В 1828 році Гоголь переїхав до Петербургу. Там у 1829р. він опублікував свій перший твір поему «Ганс Кюхельгартен». Того ж року в журналі «Отечественные записки» з'явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки». Ці твори були романтичної спрямованості, підкріплені грунтовними знаннями усної народної творчості. Ліризм, проникливість і любов автора до зображуваного справляли враження на читача.

Наприкінці 1833 року Гоголь клопочеться про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього дружба з Михайлом Максимовичем, професором- земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором цього ж університету.

З 2-ї половини 1830-х років прослідковуєть ся подальший розвиток таланту Гоголя, пов'язаний з драматургією. Етапною стала його соціальна комедія «Ревізор» (1836). Невдовзі після прем'єри п'єси Гоголь виїхав на досить тривалий час за кордон, відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. В 1842 році вийшла друком поема-роман «Мертві душі».

Останні роки життя Останні роки життя письменника сповнені драматичних пошуків себе в Істині. Про це у виданні 1847 року «Вибрані місця листування з друзями». У 1848 Гоголь повернувся у Росію, посилено працював над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалив рукопис. Невдовзі після цього Микола Васильович Гоголь помер 4 березня 1852 року.

ПовістьШинель Повість «Шинель», розпочата в 1839 році і закінчена навесні 1841 року, вперше з'явилася в третьому томі творів Гоголя. Її тема - життя «маленької людини», а ідея - «духовне придушення, знеособлення, пограбування людської особистості в умовах антагоністичного суспільства».

Твори та повісті: «Вечори на хуторі біля Диканьки» «Миргород» «Невський проспект» «Ніс» «Портрет» «Шинель» «Записки божевільного» «Рим «(уривок) «Ревізор» «Мертві душі»

:Кадр із фільму До двохсотлітнього ювілею Гоголя було знято яскравий фільм про людське і літературне життя письменника « Птах – Гоголь».