Готовність дітей до навчання в школі Поняття "готовність дитини до школи" необхідно розглядати як комплексне, багатогранне, таке, що охоплює всі сфери життєдіяльності майбутнього першокласника

Це поняття включає: володіння дитиною розумовими операціями; уміння узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля; уміння планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль; позитивне ставлення малюка до навчання; здатність до саморегуляції поведінки та прояву вольових зусиль.

Не слід ототожнювати поняття педагогічної і психологічної готовності дитини до школи. Педагогічна готовність – це запас знань, умінь і навичок, наявний у дитини на момент вступу до школи. Передусім, це – уміння читати, рахувати, переказувати, однак це не дає змоги спрогнозувати успішність навчання навіть на найближчий час.

Складові психологічної готовності дитини до шкільного навчання: мотиваційна фізіологічна інтелектуальна емоційно-вольова соціальна

Мотиваційна готовність виявляється у настроях дитини, її прагненні, бажанні йти до школи, яке поєднується з тим, як дитина уявляє вимоги школи, наскільки готова змінити свою дошкільну, ігрову позицію.

Фізіологічна готовність означає достатній рівень розвитку: психофізіологічних (рівень сформованості дрібної моторики), фізіологічних (ріст, вага, кількість постійних зубів) анатомо-морфологічних функцій і структур дитячого організму, стан здоров'я (фізіологічна зрілість). Цей рівень повинен забезпечити витримування дитиною відповідних навантажень і стимулювати до подальшого розвитку. Важливою складовою даного компонента є соматичне і психічне здоров'я дитини, сформованість навичок здорового способу життя.

Інтелектуальна готовність пов'язана з відповідним рівнем розвитку пізнавальної сфери дитини. Але не лише з рівнем, який досягнуто: важливим є фактор здатності цієї сфери до подальшого розвитку, утворення вищих психічних функцій, нових міжфункціональних психологічних систем.

Емоційно-вольова готовність визначається: рівнем сформованості довільності основних психічних процесів та поведінки; самоорганізованістю; зосередженістю; умінням контролювати свої емоції.

Соціальна готовність означає адекватність дитини, здатність жити і розвиватися в соціальному оточенні, мати відповідні навички комунікації, соціальну компетентність (вербальну активність, виконання вимог та дотримання правил поведінки, відстоювання власної позиції, прийняття рішень, орієнтація у просторі та часі, толерантність, емпатія тощо

Якісні характеристики психічного розвитку шестирічних дітей: кооперативно-змагальний характер спілкування з однолітками; довільність у сфері взаємодії з дорослими; відкриття своїх переживань у сфері самосвідомості; сформованість прийомів ігрової діяльності; соціальна активність; дотримання моральних та поведінкових норм; розвиток уяви; високий рівень наочно-образного мислення, пам'яті, мовлення.

Три основні групи труднощів, з якими зустрічаються не готові до школи діти: Перша група належить до системи стосунків і взаємодії з однолітками (невміння слухати товариша і стежити за його роботою, змістовно спілкуватися з однолітками, погоджувати з ними свої дії). Друга – до сфери спілкування з дорослими (нерозуміння запитань учителя, його особливої позиції, специфічності навчальних ситуацій і навчального спілкування). Третя – до сфери самосвідомості дитини (завищена оцінка своїх можливостей і здібностей, необ'єктивне ставлення до результатів своєї діяльності, неправильне сприйняття оцінок учителя).

Індивідуальна діагностика рівня психологічної готовності дітей У посібнику «Готуємо дитину до школи» (упоряд. А.О.Седеревічене) запропоновано методичні процедури, спрямовані на виявлення індивідуального рівня розвитку відповідних психічних структур дитини, а це забезпечує більш цілеспрямований і толерантний характер педагогічної діяльності.

Памятаймо!!! На етапі прийому дитини до школи (як і на початку навчання) доцільно діагностувати рівень психологічної зрілості дитини, але не шкільної, а дошкільної, бо саме зрілий дошкільник готовий до успішного навчання в початковій школі (і з погляду соціальної адаптації, і з погляду успішності засвоєння знань і навичок).