ПРИСЛІВНИК Бойко Людмила Василівна, учитель української мови та літератури Багвянської ЗОШ І-ІІ ступенів Маньківського району. Категорія І; Волинська Тамара Дмитрівна, учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів 4 м.Умань. Категорія вища; Гаврилюк Валентина Василівна, учитель української мови та літератури Шельпахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Христинівського району. Категорія І

Прислівник - незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії (співати тихо, виразно читати, разом працювати); іншої ознаки (надзвичайно голосно, дуже високо, трохи сором'язливий); предмета (кава по-закарпатськи, Київ завтра, дорога навпростець) або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище (зустрілися опівночі).

Порівняйте: У реченні прислівник найчастіше повязаний за змістом із дієсловом- присудком і є обставиною: Сріблясто мерехтить угорі Чумацький Шлях (І.Коваленко). На мілині не тягне вглиб (Г.Чубач). Іноді прислівник, повязаний за змістом з іменником, є означенням. Там переходять шлях (як?) уповні. Місяць (який?) уповні сів на підвіконні. Удовина хата у селі стояла (де?) скраю. Марко Вовчок Ще світиться вікно у хаті (якій?) скраю. М.Шевченко

Деякі прислівники можуть означати стан людини (радісно, боляче, соромно), природи (вітряно, спекотно, темно) або ставлення людини до висловлюваного (можна, варто, потрібно). В односкладних реченнях (реченнях з одним головним членом) такі прислівники виступають присудками: Мені самотньо на душі (Г.Чубач). І радісно й сумно мені (М. Луків). Тихо навкруги й затишно (Григір Тютюнник). Дуже часто прислівники вживають із допоміжним дієсловом було (стало): Мені стало радісно. Навколо було тихо.

Розряди прислівників за значенням ОЗНАЧАЛЬНІ РОЗРЯДНА ЯКІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЮТЬПРИКЛАДИ Якісно-означальніЯк?Удало, гарно, грізно Кількісно-означальніСкільки? Наскільки? Якою мірою? Дуже, занадто, ледве Способу діїЯк? Яким способом?Босоніж, верхи, жартома ОБСТАВИННІ РОЗРЯДНА ЯКІ ПИТАННЯ ВІДПОВІДАЮТЬПРИКЛАДИ Місця діїДе? Куди? Звідки?Удома, ліворуч, згори Часу діїКоли? З якого часу? (відколи?) до якого часу? (допоки?) Завтра, зучора, навіки Причини діїЧому? Через що? З якої причини? Спересердя, зопалу, спросоння Мети діїЗ якою метою? Для чого? Навіщо? Наперекір, напоказ

Ступені порівняння прислівників на –о, -е Прислівники на –о, -е, як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. ВИЩИЙ СТУПІНЬНАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ Писати грамот но Писати грамотніше Писати найграмотніш е (грамотніше за всіх )

Творення ступенів порівняння прислівників СТУПІНЬ ПОРІВНЯНН Я ФОРМИ СТУПЕНІВ ПОРІВНЯНН Я ЯК ТВОРЯТЬСЯПРИКЛАДИ ВищийПроста За допомогою суфіксі –ш-, -іш- Швидко – швидше Тепло – тепліше Складена Додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш Більш (менш) докладно НайвищийПроста За допомогою префікса най- (для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-) Найшвидше (якнайшвидше, щонайшвидше), найтепліше (якнайтепліше) Складена Додаванням до прислівників слів найбільш, найменш Найбільш (найменш) докладно

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: [г], [к], [з] при сполученні з суфіксом –ш- змінюється на [жч]: дорого – дорожче, важко – важче, низько – нижче. [с] змінюється на [шч] (на письмі щ) висо[к]о - ви[шч]е (на письмі - вище). Деякі прислівники вищого і найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре – краще – найкраще.

Способи творення прислівників СПОСІБ ТВОРЕННЯПРИКЛАДИ Префіксальний Високо – > невисоко, багато – > забагато Суфіксальний Добрий – > добре, гарно – > гарнісінько Префіксально-суфіксальний Український – > по-українськи, один – > поодинці Злиття основ Ліворуч, босоніж Складання однакових або близьких за значенням слів Ледь-ледь, тишком-нишком, часто-густо Перехід інших частин мови в прислівники Зимою, жаль, гаряче

Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні з ними іменники з прийменниками, від яких їх утворено. Порівняйте: Мій брат на горі крем'яній стоїть. І. Малкович Нагорі сніг гарний, а нанизу мокрий. Народна творчість Того любить доля. Хто закоханий у волю. Народна творчість Надивляймося вволю на траву! Г.Паламарчук Найчастіше переходять у прислівники іменники у непрямих відмінках та прикметники. Ці слова втрачають здатність змінюватися за відмінками й числами. Потрібно запам'ятати: якщо іменники та прикметники з прийменниками пишуть окремо (на горі, у бік, з середини, на пряму), то утворені від них прислівники пишуться разом (нагорі, убік, зсередини, напряму).

Прислівники, утворені від різних частин мови, здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони утворені: мирний – мирнобратній – по-братньому далекий – далекоправий – справа довгий – задовго зустріч – назустріч Перенесення наголосу на перший склад найчастіше відбувається у прислівниках на –о: важко (від важкий), сумно (від сумний), пусто (від пустий). Окремі прислівники мають подвійний наголос: сповна і сповна, надвоє і надвоє, наголо і наголо. У складних прислівниках їхні компоненти аби-, будь-, -небудь і подібні переважно наголошені: абиде, абияк, будь-де, як-небудь.

Дефіс у прислівниках ставлять Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е-, -и-, - ому-, -ему- (- єму-) У складних прислівниках після будь-, казна-, бозна-, хтозна- У складних прислівник ах перед – небудь, -таки, -то За складання однакових чи близьких за змістом слів По-перше, по-людськи, по-нашому, по-своєму Будь-коли, казна-як, хтозна-коли Як-небудь, якось-таки, коли-то Ледве-ледве, пліч-о-пліч, тишком- нишком

Порівняйте: Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по. У році дванадцять місяців, і кожний по-своєму вельможний. І півень по своєму подвір'ї воєводою ходить.

Написання прислівникових сполук Сполуки іменників із прийменниками, які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами, називають прислівниковими сполуками. Наприклад, без сумніву, на щастя, з переляку, по змозі, у вічі, як слід та ін. Прислівникові сполуки часто називають прислівниками. Це свідчить про те, що процес їхнього переходу в прислівники ще не завершився. Прислівникові сполуки пишуться окремо. Проте їхній правопис краще перевіряти за словником.

И та І в кінці прислівників після [г], [к], [х]: навкруги, пішки, верхи; після [к], [ч], якщо прислівники мають префікс по- : по-українськи, по- вовчи. З літерою и пишуть також прислівники восени, почасти, безвісти. Літеру і пишуть у кінці прислівників після літер, що позначають м'які або пом'якшені приголосні: навесні, вранці, двічі.

Літери н та нн у прислівниках У прислівниках, утворених від прикметників із н, пишуть одну літеру н: слухняний – слухняно, несподіваний – несподівано. У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, так само пишуть н: полегшений – полегшено, вихований – виховано. У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: сонний – сонно, страшенний – страшенно, несказанний – несказанно. З нн пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.

НЕ з прислівниками пишемо РАЗОМ:ОКРЕМО: Якщо без не прислівник не вживається: незабаром, негайно, непорушно; Якщо в реченні є протиставлення: Криві дрова горять не гірше, а краще від рівних (Народна творчість); Якщо до прислівника-обставини з не можна дібрати синоніми: невисоко (низько), небагато (мало), неблизько (далеко); Якщо прислівник є в реченні присудком: Мені в житті до всього не байдуже. В.Сосюра Якщо прислівник утворений від прикметника з наголошеними суфіксами -анн- або -енн-: несказанно, широченно

НІ з прислівниками пишемо Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом. У цьому випадку він є префіксом: ніде, нізащо, нітрохи. Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні мало.

Яка частина мови називається прислівником? Наведіть приклади. Поясніть слова українського мовознавця Л.Булаховського: Різноманітність прислівників є виразною рисою індивідуальності української мови. З якими частинами мови може бути повязаний прислівник за значенням? Яку синтаксичну роль може виконувати прислівник? Наведіть приклади. Які є розряди прислівників за значенням? Які є ступені порівняння прислівників. Як вони творяться? Наведіть приклади. Якими способами творяться прислівники? Як пишемо прислівники з не і ні? Коли в прислівниках пишуть н та нн? Як пишуть прислівникові сполуки? Складіть візитку для Прислівника. Я ЗНАЮ!Я ВМІЮ!Я МОЖУ! ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

И та і в кінці прислівника иі 1)Після букв, що позначають тверді приголосні: навскоси. ЗАВЖДИ! 1)Після г, к, х: пошепки. 2)У кінці прислівників з префіксом по: по-заячи. 1)У кінці прислівників після букв, що позначають мякі або помякшені приголосні: в цілості, навесні. 2)У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі.

Послідовність розбору прислівника як частини мови Прислівник. Його загальне значення. На яке питання відповідає. Морфологічні ознаки: незмінна частина мови; розряд за значенням; ступінь порівняння (якщо є). Синтаксична роль (яким є членом речення). Уперед несіть мене вітрила! (В.Еллан-Блакитний) ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ПРИСЛІВНИКА Уперед – прислівник, означає напрям руху, відповідає на питання куди?, незмінне слово, місця дії, у реченні є обставиною. Уперед – присл., напрям рух, куди?, незм., місця дії, обст. ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ПРИСЛІВНИКА

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. Прислівниками є всі слова рядка А пліч-о-пліч, опівдні, дехто Б нарешті, вранці, казна-що В усередині, без кінця, чий-небудь Г збоку, завглибшки, ніколи Д ніхто, звечора, анітелень 2. Прислівниками є всі слова рядка А зокола,безперестанку,тут Б по-угорському, будь-що, щосереди В догори, навмисне, навіть Г почасти, пізно, перебиваючи Д хтозна-де, сотня, безтактно 3. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допу­щено в рядку А швидко – швидше Б холодно – холодніше В погано – поганіше Г добре – краще Д низько – нижче

4. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допу­щено в рядку А часто – частіше Б тихо – тихіше В близько – близькіше Г дорого – дорожче Д яскраво – яскравіше 5. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку А сильно – сильніше Б чисто – чистіше В високо – вижче Г мало – менше Д солодко – солодше 6. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника А багато – більше – найбагато Б тяжко – тяжіше – найтяжіше В товсто – товеше – найтовеше Г струнко – стрункіше – найстрункішішс Д глибоко – глибше – найглибше

7. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника А зручно більш зручно найбільш зручніше Б гаряче більш гарячіше найбільш гаряче В довго більш довго більш найдовше Г радісно більш радісно найбільш радісно Д доволі більш доволі найбільш доволі 8. Літеру і треба писати на місці всіх пропусків у варіанті А поноч.., до реч.., утрич.. Б заввишк.., заоч.., опівноч.. В укуп.., напівдороз.., навік.. Г по-вовч.., навесн.., удвіч.. Д у віч.., сьогодн.., безвіст.. 9.Разом треба писати всі прислівники у варіанті А по/польськи, на/вхрест, по/тиху Б до/щенту, на/весні, в/основному В з/висока, на/вшпиньки, уві/сні Г на/гору, з/середини, по/іншому Д за/панібрата, не/сказанно, у/день

10.Разом треба писати всі прислівники у варіанті Ані/коли, на/впроти, з/вечора Бна/рівні, під/ряд, віч/на/віч Вна/переваги, на/взнак, раз/у/раз Гкуди/небудь, з/ненацька, за/раз Дбез/упину, зо/зла, зі/споду 11.Разом треба писати прислівник у реченні АЩо/вечора дівчинонька в садочок виходить. БІ блідий місяць на ту пору із хмари де/де визирав. ВУ неділю вранці/рано поле вкрилося туманом. ГБез ворогів можна в світі як/небудь прожити. ДОдин собі навік/віку в снігу заночую. 12.Установіть відповідність ПрислівникТлумачення власноручА комфортно. ПоручБ близько зручноВ самостійно нашвидкуручГ поспіхом Д незалежно АБВГД

Список використаної літератури: 1. Українська мова класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів /Т.М.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Коральчук та ін. –К.: ВТФ Перун, О.Глазова, Ю.Кузнецов. Рідна мова. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Зодіак-ЕКО, Т.М.Шабельник. Рідна мова. Плани-конспекти для шкіл з українською мовою навчання. – Вид- во Ранок, О.М.Авраменко, М.Б. Блажко. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі І частина. Київ. Грамота, 2010.