Сонце – наша домашня зоря

Сонце – джерело життя на Землі Сонячний диск в руках богині Нут – господарки Небес і зірок, Матері Сонця

Фізичні характеристики Сонця

Хімічний склад Сонця На Сонці виявлено понад 70 хімічних елементів Найбільш поширені елементи на Сонці – водень (70% від маси) та гелій (28%)

Сонячний спектр та фраунгоферові лінії Сонячний спектр містить багато темних ліній поглинання – фраунгоферових ліній Ототожнення фраунгоферових ліній з лініями у лінійчатих спектрах випромінювання різних елементів, дає можливість визначити хімічний склад Сонця

Сонячна стала q – енергія, яку отримує за 1 с площадка в 1 м 2, що розміщена перпендикулярно до сонячних променів поза земною атмосферою на середні відстані Землі від Сонця q = 1,4 кВт/ м 2 Світність L – потужність повного випромінювання Сонця Lс = 4πR 2 · q = 4 ·10 26 Вт

Будова Сонця Ядро – 1/3R Сонця Зона радіації – від 1/3R Сонця до 2/3R Сонця Конвективна зона – від верхньої частини променистої зони майже до самої видимої межі Атмосфера – починається відразу за конвективною зоною і простягається далеко за межі видимого диска

Джерело енергії Сонця Термоядерні реакції – процеси перетворення атомних ядер від взаємодії їх між собою і з елементарними частинками, які відбуваються тільки при досить високій температурі речовини та надвисоких тисках В ядрі Сонця, де температура сягає 15 млн. кельвінів, а тиск – 2 млрд. атмосфер, в результаті злиття чотирьох атомів водню утворюється один атом гелію

Фотосфера Найглибший шар атмосфери завтовшки близько 300 км З фотосфери виходить майже вся випромінювана енергія Сонця Пляма – область фотосфери із зниженою температурою

Сонячні плями існують тільки парами, які мають різні магнітні полярності

Сонячна пляма – це область фотосфери, де знижується температура, бо сильне магнітне поле у плямі зупиняє конвекцію

Хромосфера Розміщена над фотосферою Простягається до висоти близько 12 тисяч км Температура зростає з висотою від 5000 К до 10 5 К

Протуберанець Протуберанці – вогняні язики яскравого газу, які піднімаються на сотні тисяч кілометрів над сонячним лімбом

Волокна і факели Волокна – проекції на фотосферу холодних протуберанців Факели – ділянки фотосфери з більш високою температурою Факели Волокна

Еруптивний протуберанець

Корональна дуга

Хромосферний спалах Сигмоїдальні криві – передвісники спалахів Спалах – найбільш потужний процес на Сонці, тісно повязаний з активною областю. Супроводжується потужним локальним збільшенням яскравості хромосфери, потужним ультрафіолетовим, рентгенівським, радіовипромінюванням, а також викидом гарячої плазми Енергія спалаху досягає Дж Час дії від десяти хвилин до трьох годин

Сонячна корона Найбільш зовнішня розріджена і гаряча оболонка Сонця Простягається на декілька радіусів Сонця Температура плазми до ·10 6 К

Зміна активності Сонячна активність – це комплекс нестаціонарних утворень, що спостерігаються на Сонці (плями, факели, протуберанці, хромосферні спалахи) Періодичність сонячної активності визначається кількістю плям і їх площею Піки активності повторюються приблизно через 11 років

Домашні завдання § 12 Тести на стор. 90 Лабораторна робота 3 (Стор. 133)