Тема 3. Оперативні документи. Плани та картки пожежогасіння 1. Планування реагування на НС. 2. Оперативні документи по гасінню пожеж. 3. Плани локалізації та ліквідації аварій на обєктах підвищеної небезпеки.

Керівні документи 1.Рекомендації по складанню планів і карток пожежогасіння. (Лист 12/2/896 від р. Затверджені начальником ГУПО МВС України). 2. Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. (Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України N 112. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1999 р. за 424/3717). 3. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня. (Постанова КМУ від р. 1567).

Плани реагування на НС – документ для забезпечення готовності функціональних і територіальних підсистем ЄДС запобігання і реагування на НС до оперативного реагування на НС органами управління підсистем усіх рівнів. Розробляються окремі, найбільш імовірні для певної території, галузі, об'єкта виходячи з прогнозованих даних та експертних оцінок. Плани реагування на НС – документ для забезпечення готовності функціональних і територіальних підсистем ЄДС запобігання і реагування на НС до оперативного реагування на НС органами управління підсистем усіх рівнів. Розробляються окремі, найбільш імовірні для певної території, галузі, об'єкта виходячи з прогнозованих даних та експертних оцінок. 1. Планування реагування на НС.

Основні завдання окремих планів реагування на НС: - визначення можливих джерел НС та їх впливу на навколишнє природне середовище; - уточнення зон: * можливих руйнувань населених пунктів та особливо важливих об'єктів господарювання; * шляхів сполучення і комунікаційних мереж; * можливого катастрофічного затоплення; * осередків пожеж; * радіоактивного, хімічного або іншого зараження; * надзвичайних екологічних ситуацій; - визначення можливих втрат населення, сил та засобів Системи;

Основні завдання окремих планів реагування на НС: - встановлення кількісних та якісних показників виведення з ладу транспортних засобів, промислових, громадських і житлових будинків та споруд, комунальних і енергетичних мереж, засобів зв'язку, магістральних газо-, нафто- або інших трубопроводів, залізничних вузлів, портів, мостів, шляхопроводів тощо; - уточнення розмірів можливих збитків; визначення характеру та обсягів аварійно-рятувальних і невідкладних відбудовних робіт, проведення розрахунків сил та засобів Системи, необхідних для їх виконання; визначення порядку та організації взаємодії, всебічного забезпечення дій підпорядкованих сил Системи у зоні НС та управління ними.

Окремі плани реагування на НС повинні бути взаємоузгоджені, затверджені відповідними керівниками органів управління Системи, забезпечувати виконання покладених на ці органи управління і сили функцій відповідно до Плану.

Оперативно-чергова служба МНС інформує про загрозу або факт виникнення НС державного рівня (масштабу) і заходи, що здійснюються і плануються: Негайно - Міністр та посадові особи МНС (за списком). Протягом години - Адміністрація Президента України, КМУ, зацікавлені центральні органи виконавчої влади. Протягом 30 хвилин - оперативна та мобільна оперативні групи МНС, о/с міжвідомчого оперативного штабу. Протягом півтори години - місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, на території яких може вплинути НС або її наслідки, а також оперативні чергові відповідні управління (головні управління) з питань НС АР Крим, обласних, Київської, Севастопольської міськдерж-адміністрацій.

Для ліквідації НС державного рівня органами управління Системи утворюється об'єднане ешелоноване угрупування сил і засобів. Угрупування сил цивільного захисту (цивільної оборони) складається з двох ешелонів і резерву. За умовами обстановки, що склалася, чи при нестачі сил, угрупування сил може бути з одного ешелону і резерву. Ядром угрупування сил Ядром угрупування сил є аварійно-рятувальні підрозділи (загони) ОРС ЦЗ, а також спеціалізовані та територіальні невоєнізовані формування цивільного захисту.

Перший ешелон угрупування сил призначений для розгортання і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на обєктах, які продовжують свою виробничу діяльність, а також в інших місцях, де у надзвичайних ситуаціях можуть перебувати люди. До складу першого ешелону включаються сили і засоби з терміном готовності до 40 хвилин, морських суден - до 1 години.

Склад сил та засобів першого ешелону: - чергові групи АРП, спеціалізованих воєнізованих формувань та воєнізованих гірничорятувальних формувань МНС; - аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що залучаються до ліквідації НС; - пожежно-рятувальні підрозділи (ПРП) ОРС МНС, органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС; - сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади ДСМК територіального рівня; - чергові сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування та ДСАРСВО МНС. Залежно від обставин, у перший ешелон можуть включатися також формування районів, розміщених поблизу виникнення аварій, катастроф та стихійного лиха.

Другий ешелон призначений для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних та інших невідкладних робіт, а також для заміни загонів, підрозділів і формувань першого ешелону. До його складу включаються загони, підрозділи, служби і формування цивільного захисту (цивільної оборони), що не увійшли до складу першого ешелону і готові до виконання завдань. До складу сил другого ешелону включаються сили і засоби з терміном готовності до 2 годин, морських суден - до 6 годин.

Склад сил та засобів другого ешелону: - АРП, спеціалізовані воєнізовані формування та воєнізовані гірничорятувальні підрозділи МНС; - аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що залучаються до ліквідації НС; - пожежно-рятувальні підрозділи (ПРП) МНС, органи і підрозділи ВС, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС; - сили, засоби та заклади ДСМК центрального рівня, - сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування МНС, сили ДСАРСВО МНС; - спеціально підготовлені сили МО, МВС, а також сили і засоби інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що призначені для ліквідації НС; - формування ветеринарної служби і служби захисту рослин Мінагрополітики.

Склад сил та засобів другого ешелону: До складу сил і засобів другого ешелону також входять підрозділи і формування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС за рішенням Урядової комісії.

Резерв (третій ешелон) створюється для розвязання завдань, які раптово виникли, нарощування зусиль і спрямування їх на нові ділянки (обєкти) робіт. До його складу включаються аварійно-рятувальні підрозділи і територіальні формування цивільного захисту (цивільної оборони), які ввійшли до складу ешелонів, а також сили й засоби, виведені з осередку ураження після виконання поставлених завдань. До складу сил третього ешелону включаються усі інші сили і засоби, що залучаються до ліквідації надзвичайної ситуації відповідно до планів реагування підсистем, термін готовності до дій яких становить більш як 2 години.

До складу сил і засобів першого ешелону входять: чергові групи аварійно-рятувальних підрозділів ОРС ЦЗ, спеціалізованих формувань МНС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС; пожежно-рятувальні частини ОРС ЦЗ МНС, органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС; сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної служби медицини катастроф територіального рівня; чергові сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування.

До складу сил і засобів другого ешелону входять: аварійно-рятувальні підрозділи АРЗ ОРС ЦЗ, спеціалізовані підрозділи МНС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС; пожежно-рятувальні підрозділи ОРС ЦЗ МНС, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС; органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС; сили, засоби та заклади Державної служби медицини катастроф центрального рівня;

До складу сил і засобів другого ешелону входять: сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування МНС; спеціально підготовлені сили Міноборони, МВС, а також сили і засоби інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що призначені для ліквідації НС; формування ветеринарної служби і служби захисту рослин Мінагрополітики.

2. Оперативні документи по гасінню пожеж. План пожежогасіння - оперативний документ, що прогнозує обстановку і встановлює основні питання організації гасіння пожеж на найбільш важливих та складних за оперативно- тактичним відношенням об`єктах. Основне призначення плана Основне призначення плана - надати допомогу КГП правильно визначити вирішальний напрям бойових дій на пожежі з урахуванням специфічних особливостей об`єкта, прискорити та полегшити постановку задач керівникам підрозділів, що прибувають на пожежу.

Плани пожежогасіння, в обов`язковому порядку, розробляють на такі об`єкти: - резервуарні парки зберігання ЛЗР та ГР і рідких вуглеводневих газів місткістю 10 тис. м 3 та більше; - великі склади лісоматеріалів підприємств деревообробної та целюлозно-паперової промисловості; - підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості; - зберігання та виробництво вибухонебезпечних та небезпечних хімічних речовин (НХР); - промислові підприємства з вибухопожежо- небезпечною технологією виробництва;

Плани пожежогасіння, в обов`язковому порядку, розробляють на такі об`єкти: - елеваторно-складське господарство млинів та комбікормових виробництв; - електростанції та підстанції із встановленою потужністю 110 КВт і більше з наявністю чергового персоналу; - морські та річкові порти із складським господарством; - залізничні вокзали, великі залізничні станції; - великі спортивні споруди з трибунами на 800 та більше місць; - театри, будинки культури місткістю на 700 чоловік і більше.

Плани пожежогасіння повинні складатися не лише на об`єкт у цілому, а й на пожежонебезпечні цехи та дільниці, великі склади нафтопродуктів, деревообробні цехи, кабельні тунелі значної довжини, відкриті вибухонебезпечні технологічні установки та ін.

Картки пожежогасіння на об`єкти представляють собою оперативні документи, призначені для швидкого пошуку найближчих пожежних гідрантів на водопровідній мережі, природних та штучних вододжерел на місцевості, які доцільно використовувати для гасіння пожеж, а також для отримання необхідних відомостей про будинки, про шляхи евакуації людей і матеріальних цінностей та інших відомостей, необхідних для успішного гасіння пожеж на даному об`єкті.

Картки пожежогасіння на об`єкти розробляють на: дитячі та дошкільні установи; школи; середні спеціальні навчальні заклади; адміністративні будинки місцевих органів; житлові будинки підвищеної поверховості; культурно-видовищні споруди; бази, склади, магазини, промислові підприємства; інші об`єкти, на які немає необхідності складати плани пожежогасіння.

3. Плани локалізації та ліквідації аварій на обєктах підвищеної небезпеки Об'єкт потенційно небезпечний - будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини. Підприємство потенційно небезпечне - промислове підприємство, що використовує в своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об'єкти. Підприємство (промислове) - статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробництво і реалізацію продукції певних видів із метою одержання відповідного прибутку.

Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та/або умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, при якому всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом. Аварія - раптова подія, така як потужний викид небезпечних речовин, пожежа або вибух, внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та/або наступної загрози для життя та здоров'я людей,

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом'якшення їх наслідків.

Класифікація аварій: Аварії в залежності від масштабу можуть бути 3-х рівнів: А, Б і В. На рівні "А - аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства. На рівні "Б" - аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства. На рівні "В" - аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.

Зміст ПЛАС ПЛАС повинен містити: - титульний лист ; - аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків; - оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії.

Виявлення можливих аварій потрібно проводити в такій послідовності: 1. Визначити наявність на підприємстві небезпечних речовин, небезпечних режимів роботи обладнання і об'єктів. До небезпечних речовин належать: вибухопожежонебезпечні речовини; шкідливі речовини. Небезпечні режими характеризуються такими технологічними параметрами, як тиск, вакуум, температура, напруга, склад технологічного середовища тощо. 2. Виявити потенційні види небезпеки для кожної одиниці обладнання (апарата, машини) і процесу, що проходить у ньому. До видів небезпеки, що розглядаються, належать: пожежа; вибух (усередині обладнання, будівлях або навколишньому середовищі); розрив або зруйнування обладнання; викид шкідливих речовин; сполучення перелічених видів небезпеки.

Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні "А" повинна містити: - блок-схему виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці); план виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці); - блок-карти об'єктів (цехів, відділення, виробничих дільниць), які входять до складу виробництва; опис дій персоналу; - список і схему оповіщення посадових осіб, які мають бути терміново сповіщені про аварійну ситуацію (аварію);

Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні "А" повинна містити: - список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їхні дії за відсутності перших з будь-яких причин, із зазначенням місць їх постійної роботи, проживання й телефонів; - перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, які мають бути використані при локалізації аварії, із зазначенням місць їх зберігання (аварійних шаф); - обов'язки відповідального керівника робіт, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії; інструкцію щодо аварійної зупинки виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці).

Оперативна частина ПЛАС для аварій на рівні "Б" включає в себе додатково до перелічених для аварії на рівні А такі документи: - блок-схему підприємства; - план підприємства.

Оперативна частина ПЛАС аварії на рівні «В» повинна містити: - титульний лист ; - ситуаційний план із додатками; - обов'язки ВК, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії.

До ситуаційного плану додаються: - план підприємства (об'єкта), який відповідає вимогам п Положення; - схема зв'язку, порядок оповіщення і взаємодії органів керівництва комісії з надзвичайних ситуацій з організаціями й формуваннями, що залучаються при цьому, як у даному, так і в сусідніх регіонах (у разі потреби); - відомості щодо наявності частин, радіаційного й хімічного захисту, пожежних і газорятувальних частин, медичних служб, їх чисельності, оснащеності, часу розгортання; відомості щодо невоєнізованих формувань підприємства (об'єкта); - відомості щодо наявності засобів гасіння пожежі й нейтралізації викидів на підприємстві (об'єкті) і в спецслужбах; заходи щодо евакуації і рятування людей із зазначенням переліку, місця розташування і порядку захисних споруд, медичних служб і засобів, технічних і транспортних засобів, засобів індивідуального захисту людей, в т.ч. із зазначенням кількості технічних і інших засобів, які потрібні для цього; - склад штабу (оперативної групи для ліквідації аварії) і порядок оповіщення його членів; - порядок оповіщення робітників підприємства (об'єкта) і населення, що мешкає поблизу підприємства (об'єкта), про аварію; - порядок постійної інформації щодо ходу розвитку аварії, ходу робіт із її локалізації (ліквідації), щодо належної поведінки й заходів безпеки на даний момент; - порядок організації розвідки пожежі; порядок організації розвідки й спостереження осередку хімічного ураження, зони можливого зараження шкідливими речовинами; - організація медичного забезпечення, життєзабезпечення евакуйованих у місцях їх збору; порядок проведення заходів щодо зниження запасу шкідливих речовин і безаварійної зупинки виробництва; - порядок взаємодій між спецпідрозділами і залученими організаціями.