Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Відповідно до статті 31 Закону України Про загальну середню освіту Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, що додається. Установити, що зазначений Державний стандарт впроваджується в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а в частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. 2. Визнати такими, що втратили чинність з 1 вересня 2018 р., постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. 24 Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Офіційний вісник України, 2004 р., 2, ст. 49) та від 27 серпня 2010 р. 776 Про внесення зміни до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. 24 (Офіційний вісник України, 2010 р., 65, ст. 2289), крім положень щодо базової загальної середньої освіти, які втрачають чинність з 1 вересня 2013 року. Премєр-міністр України М. АЗАРОВ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 листопада 2011 р Київ

Стандарт освіти - Це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні Закон України Про загальну середню освіту

Знаннєва парадигма - Оволодіння системою знань,основам и наук Діяльнісний підхід- спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища Успіх = 85% особистісні якості, правильний вибір поведінки + 15% знання

1. загальної характеристики складових змісту освіти; 2. базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів IIIII ступеня згідно з додатком 1 (далі Базовий навчальний план); 3. державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Новий Державний стандарт складається із:

1) громадянська компетентність здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обовязки з метою розвитку демократичного суспільства; 2) діяльнісний підхід спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти; 3) загальнокультурна компетентність здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності; 4 ) здоровязбережувальна компетентність здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоровязбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоровя та здоровя інших людей; У Державному стандарті поняття вживаються у такому значенні:

5) інформаційно-комунікаційна компетентність здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань; 6) ключова компетентність спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; 7) ключова компетенція певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини; 8) компетентнісний підхід спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності; 9) компетентність набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10) компетенція суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини; 11) комунікативна компетентність здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями; 12) міжпредметна естетична компетентність здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва; 13) міжпредметна компетентність здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей; 14) навчальна програма нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15) особистісно зорієнтований підхід спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні; 16) предметна (галузева) компетентність набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, повязаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань; 17) предметна компетенція сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розвязання навчальних проблем, задач, ситуацій; 18) предметна мистецька компетентність здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування; 19) проектно-технологічна компетентність здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності; 20) соціальна компетентність здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно- комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоровязбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо- наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоровязбережувальна компетентності. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища. У новому Державному стандарті враховано можливості навчального середовища, сприятливого для задоволення фізичних, соціокультурних і пізнавальних потреб учнів. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в складових змісту базової і повної загальної середньої освіти

Цей Державний стандарт розроблений на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. 462 (Офіційний вісник України, 2011 р., 33, ст. 1378), Освітні галузі стандарту спрямовані на розвиток сформованих і формування нових предметних (галузевих) компетентностей. Будьте уважні. Це важливо!

змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, і для їх опису використовуються такі ключові поняття знає і розуміє, уміє і застосовує, виявляє ставлення і оцінює. Предметні (галузеві) компетентності стосуються:

Мови і літератури, Суспільствознавство, Мистецтво, Математика, Природознавство, Технології, Здоровя і фізична культура, зміст яких послідовно взаємозвязаний зі змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти. Цей Державний стандарт включає такі освітні галузі:

Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний. Варіативність методик організації навчання, а також наявність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи. Визначальним для системи вітчизняної загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей

У старшій школі, де навчання є профільним, обовязковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології. Інваріантна складова Базового навчального плану формується на державному рівні і є обовязковою для реалізації в усіх навчальних закладах, що дають повну загальну середню освіту. Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів. Крім того, освітня потреба учнів старшої школи у профільному навчанні може задовольнятися в межах освітніх округів. Повна загальна освіта

Зміст освіти і вимоги до його засвоєння у старшій школі диференціюються за базовим і профільним рівнями. Базовий рівень визначається обовязковими вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів згідно з цим Державним стандартом, а профільний навчальними програмами, затвердженими МОНмолодьспортом. У старшій школі співвідношення навчальних годин для вивчення обовязкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків. Варіативна складова Базового навчального плану формується загальноосвітнім закладом з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів. На основі цього Державного стандарту МОН молодьспорт організовує розроблення і проводить апробацію навчальних програм, які затверджуються в установленому порядку. Старша школа

Порівняльна характеристика кількості відведених годин на конкретну освітню галузь у Державних стандартах 2004 та 2011років

Найменування освітньої галузі ІІ ступінь (5-9 класи) ІІІ ступінь (10-11 класи) Разом (5-11 класи) На тиждень Інваріантна складова 1.Мови та літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров'я та фізична культура 17, ,5 26 Разом: 133, ,5 183 Варіативна складова Разом:

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів -Знати; -розуміти; -уміти застосувати.

Основні документи: -Держстандарт базової і повної загальної середньої освіти; -Лист МОН України 1/9-368 від року Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі ( Додатки, 1,2) -Наказ МОН України 1222 від року Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти

Плідної роботи з впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти!