Система вправ – як умова формування мотивації вивчення рідної мови Творча група учителів початкових класів

Психологічні основи формування умінь та навичок Н. Ф. Тализіна, положення про нерозривний зв'язок знань з діями (вміннями) вже давно знайшло відображення у вигляді рівнів засвоєння знань С. Л. Рубінштейн співвідносить з рецептивним, репродуктивним і продуктивним рівнями: «первинне ознайомлення з матеріалом, або його сприйняття в широкому смислі слова, його осмислення, спеціальна робота щодо його закріплення та, нарешті, оволодіння матеріалом, у смислі можливості оперування ним у різних умовах, застосовуючи його на практиці»

Етапи психологічного процесу засвоєння знань: Рецептивний – розпізнавання мовних явищ, що вивчаються; репродуктивний – (відтворювальний) забезпечує формування відповідних мовних навичок; продуктивний – (творчий) сприяє розвитку мовленнєвих умінь в усній і письмовій формах, опираючись на сформовані мовні навички. Цей принцип побудови системи вправ не суперечить і теорії поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна.

За теорією П. Я. Гальперіна, у кожній дії виділяється орієнтувальна та виконавча частини. Орієнтувальна частина, що містить два основних компоненти: 1) схему основної структури явищ, що складають поняття; 2) алгоритм дій щодо її розпізнавання в цих явищах або відтворення за даною схемою. Вправи рецептивного рівня саме і є активним орієнтуванням, виконуючи які, учні здійснюють низку розумових операцій, що призводять до остаточного вибору певної граматичної форми, варіанта написання тощо.

Рецептивні вправи – впізнати мовне явище, обґрунтувати правильність своєї думки, довести її. Н: орфографічні написання потребують таких розумових операції: 1) звуко-буквений аналіз слова, що допомагає визначити «сумнівні» графеми; 2) морфологічний аналіз слова з метою визначення приналежності «сумнівної» графеми до певної морфеми; 3) виокремлення опорних граматичних ознак, які регулюють написання орфограми; 4) вибір варіанта написання слова.

Вправи репродуктивного рівня Це дії за наведеним зразком, алгоритмом, інструкцією, самостійно відтворюючи необхідне. Дія інтеріоризується, стає розумовою, автоматизується (скорочується та переходить у внутрішній план). Етапи формування навички: «голосне мовлення»; «зовнішнє мовлення про себе»; «внутрішнє мовлення».

Вправи репродуктивного рівня вправи з попереднім аналізом; вправи з наступним аналізом.

Вправи з попереднім аналізом Ці вправи передбачають, що учні аналізують мовне явище вголос у вигляді розгорнутого міркування. Важливо, щоб школярі навчилися правильно думати, вирішуючи лінгвістичні проблеми.

Вправи з наступним аналізом Ці вправи слід виконувати, розмірковуючи за зразком так само, як і на попередньому етапі, але мовчки, «про себеє. Після виконання завдання вправа обов'язково перевіряється вголос. Це перша форма власне розумової дії, з цього моменту мовлення зовнішнє починає перетворюватися на внутрішнє. Але поки ще воно для самого учня «нічім не відрізняється від голосномовленнєвої дії»

Поступово, у процесі виконання вправ, дія скорочується, що веде до її автоматизації, тобто до етапу внутрішнього мовлення, що, на думку П. Я. Гальперіна, і становить основний зміст процесу засвоєння. Доцільним, щоб вправи репродуктивного рівня надавали учням можливість вирішувати ту ж саму задачу в різних умовах, що постійно ускладнюються.

Формуванню вправ репродуктивного рівня сприяє - вживання алгоритмів навчання - виконання вправ ігрового характеру -визначення мети виконання вправ -виконання різнорівневих вправ

Вправи продуктивного рівня завдання без яких-небудь підказок про способи їх виконання ; перекази, складання таблиць, схем, алгоритмів, опорних конспектів, і деякі види диктантів ; мірування, розповіді, описи.