МИСЛЕННЯ І МОВЛЕННЯ 1.Поняття про мислення як пізнавальний процес. 2.Класифікація видів мислення. 3.Основні види розумових операцій. 4.Загальна характеристика мовлення. 5.Фізіологічні основи мовлення. 6.Види мовлення
Фізіологічною основою мислення Є мозкові процеси більш високого рівня, ніж ті, що складають основу для більш елементарних психічних процесів (відчуття). Мислення – результат аналітико-синтетичної діяльності мозку, взаємодія всіх фізіологічних структур. Важливе значення в мислительній діяльності мають: лобні долі мозку (програмування дій); мовленнєві центри мозку (забезпечення мисленнєвого процесу); зони кори мозку, які забезпечують пізнавальні функції мислення
Мислення - Провідний пізнавальний процес, який вважається вищим ступенем пізнання. Відображення на стадії мислення відрізняється від чуттєвого пізнання на стадії сприймання тим, що мислення відбиває дійсність опосередковано, за допомогою системи засобів: мисленнєвих операцій, мови й мовлення, знань людини.
Мисленнєві дії – це дії з обєктами, що відображені в образах, уявленнях та поняттях. Вони відбиваються в думці за допомогою мовлення.
Інтелект - це Відносно стійка структура розумових здібностей людини. Інтелект ототожнюється з системою розумових операцій, із стилем і стратегією розвязання проблем, з ефективністю індивідуального підходу до ситуації, яка потребує пізнавальної активності.
Стадії розвитку інтелекту (за Ж.Піаже) Перша стадія – сенсомоторний інтелект (від 1 до 2-х років) Друга стадія – операційний інтелект (від 2 до 7 років) Третя стадія – конкретні операції з предметами (7-12 років) Четверта стадія – формальні операції (12-15 років)
Етапи формування розумових дій ( за П.Я.Гальперіним) Перший етап: орієнтовна основа дії (зовнішня дія з опорою на матеріальні предмети). Другий етап: практичне засвоєння дії з використанням предметів (заміна матеріальних предметів символами). Третій етап: перенесення дії з зовнішньої, наочно- образної, у внутрішній план (промовляння вголос, озвучення дій). Четвертий етап: перенесеня зовнішнього мовлення у внутрішню мову). Пятий етап: виконання повністю дії у внутрішньому плані, перехід дії у сферу інтелектуальних умінь та навичок
Мислення - це Процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ обєктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, звязках та відношеннях.
Види мислення За формою: наочно-дійове; наочно-образне; абстрактно-логічне За характером: теоретичне; практичне За ступенем розгорнутості: дискурсивне; інтуїтивне За ступенем новизни: репродуктивне; продуктивне
Мисленнєві операції Порівняння: встановлення схожості та відмінності між предметами і явищами реального світу. Аналіз: мисленнєве розчленування чого-небудь на частини, виділення окремих частин предмета. Синтез: мисленнєве поєднання частин предметів або явищ в єдине ціле; Абстрагування: мисленнєве відокремлення від окремих частин предмета для виділення його суттєвих ознак. Конкретизація: уявлення чогось окремого, що відповідає поняттю;
Індукція: перехід від конкретних випадків до загальних положень. Дедукція: умовивід, зроблений по відношенню до конкретного випадку, на основі загального положення Узагальнення: форма відображення загальних ознак і якостей дійсності Класифікація: групування предметів та явищ за спільними ознаками Систематизація: визначення властивостей предмета, які дозволяють знайти певне місце в структурі явища
Мова і мовлення є одним із засобів мислення, розуміння Функція мови: осмислення та інтерпретація наочно даних обєктів, коли результати роботи відчуттів та сприймання перекодовуються в мовні знаки; надання мовної форми складним обєктам мислення
Мовлення – це процес спілкування людей засобами мови Мова – це система умовних символів, з допомогою яких передаються поєднання звуків, які мають для людей певне значення і смисл.
Фізіологічні основи мовлення Периферійна система - голосовий апарат і орган слуху Центральна система - нервові шляхи, що йдуть від барабанної перетинки та специфічні мовленнєві центри, розташовані у лівій скроневій долі мозку (Слуховий центр Верніке та моторний центр Брока).
Мовлення Види мовлення усне писемне кінетичнезовнішнє внутрішнє
Форми усного мовлення Діалог: активний або пасивний Монолог: активний або пасивний
Види мовлення Внутрішнє – забезпечення процесу мислення Зовнішнє – забезпечення процесу спілкування та обміну інформацією