Цікава математика

Математика Матема́тика (грец. μάθημα наука, знання, вивчення) наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (грецьк. філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл. 2

Математика Пізніше розвинулась у досить складну і багатогранну науку про абстрактні кількісні та якісні співвідношення, форми і структури. Загальноприйнятого визначення математики немає. Початково вона використовувалася для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об'єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій.

Евклід, математик що жив у Давній Греції в 3 ст. до н. е. роботи Рафаеля

Математика Математика виникла з давніх-давен з практичних потреб людини, її зміст і характер з часом змінювались. Від початкового предметного уявлення про ціле додатне число, від уявлення про відрізок прямої, як найкоротшу відстань між двома точками. Математика пройшла довгий шлях розвитку, перш ніж стала абстрактною наукою з точно сформованими вихідними поняттями і специфічними методами дослідження.

Математика Поняття математики абстраговані від якісних особливостей специфічних для кожного даного кола явищ і предметів. Ця обставина дуже важлива у застосуванні математики. Так, число 2 не має якогось певного предметного змісту. Воно може відноситися і до двох книг, і до двох верстатів, і до двох ідей. Воно добре застосовується і до цих і до багатьох інших об'єктів.

Математика Так само геометричні властивості кулі не змінюються від того, зроблено її зі сталі, міді чи скла. Звичайно, абстрагування від властивостей предмету збіднює наші знання про цей предмет і його характерні матеріальні особливості.

Математика В той же час саме це абстрагування надає математичним поняттям узагальненості, даючи можливість застосовувати математику до найрізноманітніших за природою явищ. Це означає, що одні й ті ж закономірності математики, один і той же математичний апарат можуть бути достатньо успішно застосовані до біологічних, технічних, економічних та інших процесів.

Математика

Історію математики вчені зазвичай поділяють на чотири періоди: період зародження математики як самостійної дисципліни; період елементарної математики; період дослідження змінних величин; період сучасної математики.

І період. Період зародження математики як самостійної дисципліни Тривав приблизно до 65 століття до н. е. В цей період формувались поняття цілого числа і раціонального дробу, поняття відстані, площі, об'єму, створювались правила дій з числами та найпростіші правила для обчислення площ фігур і об'ємів тіл

ІІ період. Період елементарної математики Тривав від 65 ст. до н. е. до середини 17 століття. В цей період на основі невеликої кількості вихідних тверджень аксіом будувалася геометрія як дедуктивна наука.

ІІ період. Період елементарної математики З історії математики відомі імена багатьох вчених давньої Греції (Фалес, Піфагор, Гіппократ Хіоський, Демокріт, Евдокс, Евклід, Архімед та ін.), Китаю (Чжан Цан, Ген Шоу-чан, Цзу Чун-чжі та ін.), Середньої Азії (Джемшід ібн-Масуд аль-Каші, Мухаммед бен-Муса аль Хорезмі та ін.), Індії і пізніше Західної Європи (Л. Феррарі, Н. Тарталья, Дж. Кардано, С. Стевін та ін.), що зробили значний вклад у математику.

ІІІ період. П еріод дослідження змінних величин Середина 17 ст. початок 20 ст. Природознавство і техніка дістали новий метод вивчення руху і зміни диференціальне числення та інтегральне числення. Створився ряд нових математичних наук теорія диференціальних рівнянь, теорія функцій, диференціальна геометрія, варіаційне числення та ін.

ІІІ період. П еріод дослідження змінних величин Велику роль у розвитку математики цього періоду відіграли й українські математики. М. І. Лобачевський відкрив неевклідову геометрію, М. В. Остроградський зробив визначні відкриття в механіці, математичному аналізі, математичній фізиці, П. Л. Чебишов поклав початок новому напряму в теорії функцій, зробив значні відкриття в теорії чисел, теорії імовірностей, механіці, наближеному аналізі. До цього ж періоду відноситься діяльність таких видатних вчених, як О. М. Ляпунов, А. А. Марков (старший), Г. Ф. Вороний та багатьох інших.

ІV період. Період сучасної математики Характеризується свідомим і систематичним вивченням можливих типів кількісних співвідношень і просторових форм. Характерними напрямами розвитку математики цього періоду є теорія множин, функціональний аналіз, математична логіка, сучасна алгебра, теорія імовірностей, топологія тощо.