Володимирівська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів Моніторинг управління якістю освіти

Мета: Ознайомитися з нормативною основою моніторингу якості освітнього процесу. Ознайомитися з Положенням про моніторинг якості освіти Продовжити роботу з механізму здійснення моніторингу

Епіграф: Ніщо так не виховує людей, як справедлива оцінка їх діяльності. Вона допомагає побачити свої слабкі сторони і визначити шляхи підвищення професійної майстерності

Що таке моніторинг? Моніторинг – це постійне спостереження за яким – небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаним результатам.

Мета моніторингу: 1.Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у школі. 2.Виявлення дійсних результатів шкільної освіти. 3. Виявлення реального рівня кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовленість до вирішення інноваційних завдань. 4. Ефективність управління навчально – виховним процесом.

Завдання моніторингу: 1. Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом. 2. Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності. 3. Задоволення інформаційних запитів адміністрації й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів. 4. Виявлення й оцінювання відповідності фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

Предмет моніторингу Предметом моніторингу є якість освіти і виховання як системоутворюючий фактор освітнього процесу в школі.

Обєкти моніторингу Динаміка індивідуальних досягнень учнів (вимірювання рівня сформованості інтелектуальних, психологічних та інших якостей особистості); Рівень навчальних досягнень учнів (аналіз відповідності реальних навчальних досягнень державному стандарту на рівні класу, школи з навчальних предметів); Рівень професійної компетентності педагогічних кадрів (діагностика рівня професійної культури вчителя, рівня оволодіння ним основними педагогічними вміннями).

Субєкти моніторингу Експертна група; Адміністрація школи; Органи внутрішкільного самоврядування Кожний субєкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

Функції моніторингу Інформаційна (створення вірогідного масиву інформації щодо якості освіти в навчальному закладі); Діагностична ( фіксування реального стану якості освіти в навчальному закладі); Прогнозуюча (виявлення стратегії і тактики розвитку освіти в навчальному закладі); Управлінська ( вплив на мету, зміст і методи управлінської діяльності); Педагогічна ( створення цілісності процесу навчання, виховання та розвитку учнів).

Види моніторингу За етапами навчання: Стартовий; Рубіжний; Підсумковий. За часовою залежністю: Поточний; Випереджаючий. За частотою процедур: Разовий; Періодичний; Систематичний.

Форми моніторингу Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора. Внутрішня оцінка діяльності підсистем керівниками. Зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Етапи проведення моніторингу Підготовчий – визначення обєкта моніторингу, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів; Практичний ( збір інформації) – аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, співбесіди тощо; Аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавці моніторингу Заступник директора з НВР; Керівники ШМО, МШМО, творчих груп; Вчителі – предметники; Класні керівники; Психологи.

Функціональні обовязки учасників моніторингу Керівництво школи: Розробляє і втілює внутрішкільну систему моніторингу якості освіти і виховання; Установлює і затверджує порядок, періодичність проведення моніторингових досліджень. Експертна група: Проводить моніторингові дослідження; Аналізує результати моніторингу; Веде облік результатів моніторингу; Розробляє рекомендації з усунення виявлених недоліків

Класний керівник: Проводить контроль за всеобучем кожного учня; Своєчасно доводить підсумки до відома батьків; Своєчасно подає інформацію для моніторингу. Учитель: Визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів; Визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів; Своєчасно подає інформацію для моніторингу.

Критерії моніторингу Обєктивність ( урахування всіх результатів, створення рівних умов для всіх учасників НВП); Валідність (чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю); Надійність результатів, що отримуються при повному контролі, який проводять інші особи;

Врахування психолого – педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань; Систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною схемою; Гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату; Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

Очікувані результати Отримання результатів стану освітнього процесу в школі. Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських і тактичних рішень.

Підсумки моніторингу Підсумки моніторингу проводяться два рази на рік. Підсумки моніторингу оформляються в схемах, таблицях, діаграмах, висвітлюються в довідково – аналітичних матеріалах, які мають конкретні, реально виконувані рекомендації. Підсумки моніторингу можуть обговорюватися на: Засіданнях педагогічної ради; Нарадах при директорові; Засіданнях методичної ради; Засіданнях ШМО, МШМО.

За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення, Видається наказ; Оформляється аналітична довідка; Здійснюється планування і прогнозування розвитку школи.

Контроль За проведенням моніторингу контроль здійснює навчальна частина.

Механізм здійснення моніторингу І крок. Створення кваліметричної моделі здійснення інноваційної діяльності. Визначити основні параметри діяльності; Визначити показники параметрів; Оформити модель діяльності у вигляді карти.

ІІ крок. Визначення ваги параметрів та показників здійснення інноваційної діяльності.

ІІІ крок. Визначення ступеня вияву показників здійснення інноваційної діяльності. 1,00 – повна відповідність вимогам; 0,75 – часткова позитивна відповідність вимогам; 0,50 – урівноважена відповідність вимогам; 0,25 - часткова негативна відповідність вимогам; 0,00 - повна невідповідність вимогам.

ІV крок. Оцінка здійснення інноваційної діяльності. 1) Обчислюємо відносну оцінку для кожного показника. К 1 = 0,5 · 0,15 = 0,08 К 2 = 1 · 0,12 = 0,12 К 3 = 0,75 · 0,23 =0,17 К 4 =0,5 · 0,25 = 0,13 К 5 =0,5 · 0,25 = 0,13

2) Знаходимо сумарну оцінку всього параметра. Ф 1 = К 1 + К 2 + К 3 + К 4 + К 5 = 0,08 + 0,12 + 0,17 + 0,13 +0,13 = 0,63

3) Знаходимо оцінку здійснення інноваційної діяльності за даним параметром. Ф 1 · V 1 = 0,63 · 0,27 = 0,17

4) Знаходимо загальну оцінку здійснення інноваційної діяльності. Ф = Ф 1 + Ф 2 + Ф 3 = 0,17 + 0,23 + 0,26 = 0,66

V крок. Визначення рівня здійснення інноваційної діяльності. 1,00 – 0,75 – рівень діяльності оптимальний; 0,74 – 0,50 – рівень діяльності допустимий; 0,49 – 0,25 – рівень діяльності низький; 0,24 – 0,00 – рівень діяльності критичний.