Видатний давньогрецький драматург, за загальним визнанням, батько трагедії Есхіл жив і творив у період становлення афінської рабовласницької демократії. Народився, за свідченням античних вчених, бл. 525 р. до н. е. в Елевсіні поблизу Афін в аристократичній родині. Замолоду був свідком повалення тиранії Пісістратіда Гіппія і демократичних реформ Клісфена; у зрілому віці брав активну участь у війні греків проти агресивної перської деспотії: виявив неабияку мужність у битвах при Марафоні, був поранений при Саламіні, де греки завдали поразки величезному перському флоту, брав участь у битві при Платеях. Есхіл (бл. 525 – бл. 456 рр. до н.е.)

В автоепітафії (епітафії, написаній самому собі) Есхіл жодного слова не говорить про себе як трагічного поета, а згадує лише свою воїнську звитягу: Тут Есхіла Афінського, Евфоріонова сина, Гели плодюча земля тіло його прийняла. Згадує гай Марафонський відвагу його, то ж і племя Довговолосих міфян – в битві пізнали її. У той же час його світова слава повязана зі служінням музі трагедійного мистецтва – Мельпомені.

Драматичну діяльність Есхіл розпочав у 500 р. до н. е. Але тільки через 14 років (484 р. до н. е.) він здобув свою першу перемогу у драматичних змаганнях. Протягом наступних років Есхіл ще 13 разів перемагав своїх суперників. У р. до н. е. був найпопулярнішим у Греції трагічним поетом. І хоча, за грецькою традицією, зазвичай ставилися драми живих авторів, проте після смерті Есхіла для нього зробили виняток, і його трагедії надалі продовжували показувати в афінському театрі. Бюст Есхіла

Вважається, що Есхіл створив від 72 до 90 пєс, однак із цієї багатої спадщини збереглися лише 7 трагедій, які були написані протягом двох останніх десятиліть його творчості. Точні хронологічні дати відомі лише для двох трагедій «Перси» (472 p. до н. е.), «Семеро проти Фів» (467 р. до н. е.) та трилогії «Орестея» (458 р. до н. е.), до якої увійшли трагедії «Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди». Есхіл. Грецька скульптура V ст. до н. е

Усі трагедії, за винятком «Персів», написані на міфологічні сюжети, які Есхіл запозичив із «кіклічних» поем, що нерідко приписувалися Гомерові. Тому, за свідченнями давніх авторів, Есхіл називав свої твори «крихтами від бучного бенкету Гомера».

Майже все життя Есхіла пов'язане з Афінами, славу яких він відстоював мечем і пером і які залишав лише двічі його поїздки були пов'язані з Сицилією. Уперше він поїхав туди у 470 році до н. є. на запрошення сицилійського тирана Гієрона для постановки своєї трагедії «Перси», яка перед цим з успіхом пройшла в Афінах. Наприкінці життя, після успішної постановки тетралогії «Орестеї» в 458 році до н. е., Есхіл переселився на острів Сицилію, де і помер у місті Гелі у 456 році до н. е. Там він і похований. Есхіл

Існує легенда про смерть Есхіла, згідно з якою він знав від оракула, що загине від удару з неба. Щоб уникнути випадкового падіння на голову якого-небудь предмета в місті, він вирушав у поле і там обдумував і писав свої твори. Та втекти від долі йому не судилось. Якось орел, тримаючи в пазурах черепаху, шукав скелю, об яку можна було б розбити панцир своєї жертви. Оскільки Есхіл був лисий, то орел помилково сприйняв його голову за блискучий камінь і випустив зі своїх пазурів черепаху просто на поета. Есхіл. Римська копія. V ст. до н.е.

Есхіл як драматург сформував канон давньогрецької трагедії, надав їй пафосу громадянського та морально-філософського звучання, увів багато новацій, завдяки чому вона набула державницького значення у житті Греції класичного періоду. Тому недарма Есхіл вважається «батьком трагедії». Есхіл