Пріцак Омелян Йосипович ( ) Видатний український історик і сходознавець. Іноземний член Національної академії наук України(1990).Фундатор і багатолітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, один із ініціаторів створення Міжнародної асоціації україністів.

Народився 7 квітні 1919 року у містечку Лука (Озерне) Самбірського району Львівської області. Навчався в Львівському, Берлінському та Геттингенському університетах. Викладав в університетах Геттингена, Гамбурга, Сіетлу. Серед відзнак вченого – золота медаль за праці з алтаїстики (1990, Будапешт).До 1998 – директор Інституту сходознавства імені А.Кримського НАНУ. Член академій багатьох країн, зокрема, турецької, американської, канадської, латвійської.

Автор близько 1000 наукових праць із сходознавства та історії України. Зокрема, "Караханідські студії", "Староболгарський список князів", "Підстави тюркської філології", "Слов'яни і авари", "Походження Русі", "Що таке історія України?", "Історіографія та історіософія Михайла Грушевського", "Шевченко-пророк".

1990 року Омеляна Пріцака обрано іноземним членом Академії наук України. Учений активно проводить ідею відновлення в Україні наукового сходознавства та вивчення східних культур, мов. На пропозицію вченого у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка створюється кафедра історіософії, яку він очолює.

Омелян Пріцак був членом Національної академії наук і мистецтв США, Латвійської, Турецької, Фінської академій наук, ВУАН (Нью-Йорк), Наукового товариства ім. Шевченка (США), УВУ (Мюнхен), почесним доктором багатьох університетів світу. Він входив до керівного ядра Міжнародної асоціації україністів і очолював Археографічну комісію МАУ.

Омелян Йосипович Пріцак помер 29 травня 2006 року.