Благо – все те, що здатне задовольняти людські потреби, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги, будь-які явища, що адовольняють певні потреби людини, відповідають її інтересам, цілям та прагненням.

Суспільні науки вивчають соціально-економічний аспект благ. Економічна наука, зокрема, досліджує суспільні потреби. Суспільні блага – потреби, що виникають у процесі розвитку суспільства в цілому. Окремих його сленів, соціально-економічних груп населення. Вони випробують на собі вплив виробничих відносин соціально-економічної формації, в умовах якої складаються і розвиваються.

Суспільні блага поділяються на дві великі групи потреб суспільства і населення (особисті потреби). Блага суспільства визначаються необхідністю забезпечення умов його функціонування і розвитку. До них відносяться потреби виробничі, у державному управлінні, забезпеченні конституційних гарантій членам суспільства, охорони навколишнього середовища, обороні і т.п.

У ринковій економіці виробництво і розподіл благ відбуваються з використанням механізму цін. Для виробників і споживачів діє принцип виключення, який означає, що певне благо отримує лише той, хто в змозі та згоден заплатити ціну, яка встановлюється на нього. Інші економічні субєкти із процесу усуваються.

Суспільні блага мають дві характерні ознаки: 1. Неможливість виключення будь якого обєкта із споживання (невинятковість). Благо невиняткове, якщо не можуть бути виключені із сфери його споживання. 2. Відсутність суперництва у споживанні (неконкурентність). Блага неконкурентні, якщо при будь якому заданому рівні виробництва граничні витрати для додаткового споживання дорівнюють нулю.

Кожне суспільство має вирішити три фундаментальні проблеми: що виробляти (Які товари та послуги та в якій кількості)?; як виробляти (за допомогою яких обмежених ресурсів і технологіних засобів)?; для кого виробляти ці товари (хто їх споживатиме)?

Суспільні блага мають дві характерні ознаки: 1. Неможливість виключення будь якого обєкта із споживання (невинятковість). Благо невиняткове, якщо не можуть бути виключені із сфери його споживання. 2. Відсутність суперництва у споживанні (неконкурентність). Блага неконкурентні, якщо при будь якому заданому рівні виробництва граничні витрати для додаткового споживання дорівнюють нулю.

Оптимальний обсяг виробництва суспільного блага визначається за допомогою фантомних кривих попиту (рис. 12.5).