Робота учениці 7 класу СШ 273 Лізи Сперкач

Малина – багаторічний кущ родини розових. Назва походить від латинського слова «robber» - червоний і вказує на те, що більшість видів цього роду мають саме червоні плоди.

Кущ заввишки 1-2 м з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево- червоними шипами.

Листки чергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівнопилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі.

Плід - збірна червона, чорна, жовта соковита кістянка овальної форми 8-16 мм завдовжки та мм завширшки. Дозрівання починається з липня і триває днів у залежності від сорту.

Квітки до 1 см у діаметрі зібрані у щиткоподібно- волотисті суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 4-5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільнопелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав'язь верхня.

Малина - прекрасний медонос, дає багато нектару. За період цвітіння з 1 га бджоли можуть зібрати кг меду. Крім нектару, бджоли збирають і пилок. Особливістю малини як медоносу є те, що вона має тривалий період цвітіння (протягом місяця), нектар легкодоступний і добре виділяється.

Росте малина в підліску мішаних і рідколистяних лісів, на галявинах, вирубках, часто утворює суцільні зарості. Тіньовитривала рослина.

Плоди малини мають винятково високі харчові, смакові, дієтичні властивості і особливий аромат. У них містяться цукри, яблучна, лимонна, саліцилова кислоти, вітаміни С, А і В, ефірні олії. Насіння містить жирну швидковисихаючу олію.

Плоди малини вживають свіжими або використовують для приготування варення, желе, мармеладу, пастили, соків. Малинові вина, настойки, лікери відзначаються високими смаковими властивостями і винятковою ароматністю. Малину сушать або консервують, подрібнюючи з цукром.