Примусове виселення з Криму татар, греків, вірмен. Втрати України. Джерела та ціна перемоги. Завершення Великої Вітчизняної війни. Героїзм українського народу. ПЛАН

Депортація кримських татар – примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР,проведене НКВС 18 травня 1944 року.

Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. На фронтах війни загинуло близько 26 тис. татар, які служили в Червоній Армії; Сім татар були Героями Радянського Союзу; Із 32 керівників кримського підпілля – 26 були татарами; Керівника кримського підпілля татарина А.Дагджі видала німцям росіянка З.Мартинова 1942р. – в Ялті татари вирізали сімї росіян; Видавали гестапівцям євреїв,циган; Близько 10 тис. татар пішли на службу до німців; Під час обшуку в татарських оселях було виявлено 8 тис. автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів і гранат.

11 травня 1944 р. Державний Комітет Оборони прийняв постанову про виселення кримських татар із Кримської АРСР в Узбецьку РСР. 18 травня 1944 р. з Криму було переселено 150 тис. чоловік. 21 травня 1944 р. було прийнято рішення про додаткове переселення ще 30 тис. кримських татар на територію Марійської АРСР і кількох областей РРФСР. 2 червня вийшла нова постанова про виселення 12,4 тис. кримських болгар. 14,7 тис. греків і 8,5 тис. вірменів. Загальна кількість депортованих в травні – червні 1944 р. з Криму становила 225 тис. чоловік. За підрахунками істориків, 50% переселенців загинули у перші ж роки життя на нових поселеннях. 22 червня 1944 р. кремлівське керівництво прийняло рішення про депортацію українського населення, яке «працювало у німців» чи було знайоме «з життям під час німецької окупації». Але з нез'ясованих причин цей наказ не було виконано.

Наказую: 1. Вислати у віддалені краї Союзу РСР всіх українців, що проживали під владою німецької окупації. 2. Виселення здійснювати: а) в першу чергу українців, які працювали і служили у німців; б) у другу чергу вислати решту українців, які знайомі з життям під час німецької окупації; в) виселення почати після того, як буде зібраним врожай і зданий державі для потреб Червоної Армії; г) виселення здійснювати лише вночі і раптово, щоб не дати можливості сховатися одним і не дати знати членам його сім`ї, що знаходяться у Червоній армії. 3.Над червоноармійцями і командирами з окупованих областей встановити наступний контроль… Наказ 0078 / 42 по НКВД і Наркомату оборони (22 червня 1944 р.)

На основі актів, складених у колгоспах, громадських організаціях, державних підприємствах і установах, встановлено, що на території УРСР німецько- фашистські загарбники: знищили і замучили радянських громадян, у тому числі мирних жителів і військовополонених, радянських громадян вивезли в німецьке рабство; зруйнували і спалили 714 міст і робітничих містечок, більше 28 тис. сіл (459 сіл було знищено разом з їх мешканцями), спалили і зруйнували більше 2 млн будівель, більше 540 тис. надвірних будівель, залишили без житла понад 10 млн осіб. Зруйнували і розграбували колгоспів, 872 радгоспи і 1,3 тис. МТС. Відібрали і вивезли до Німеччини 7594 тис. голів великої рогатої худоби, 3311 тис. коней, 9333 тис. голів свиней, 7317 тис. голів овець і кіз, тис. шт. домашньої птиці

Німецько-фашистські загарбники зруйнували промислових підприємств, на яких було зайнято близько 2,3 млн робітників; знищили чи вивезли 127,8 тис. електромоторів, 81,6 тис. металоріжучих верстатів, зруйнували 29,8 тис. км залізничних колій, у тому числі 28,7 тис. км колій магістральних залізниць, 1916 будівель залізничних станцій, 14 тис. поштово- телеграфних закладів, знищили 18 тис. лікувальних закладів, шкіл, технікумів, вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, 19,2 тис. бібліотек. Німецько-фашистські загарбники завдали майнових збитків громадянам і народному господарству УРСР на суму 285 млрд крб у державних цінах 1941 р Радянська статистика не враховує евакуйованого майна, що не повернулося в Україну, а також те, майно, що було знищено радянською владою у рр. під час відступу

З щоденника О.Довженка В урочистій грізній промові Жукова не було ні паузи, ні траурного маршу, ні мовчання… наче ці 30, якщо не 40 мільйонів жертв і героїв, не жили… Перед великою їх памяттю, перед кровю і муками не встала площа на коліна, не задумалась, не вздохнула, не зняла шапок (літо 1945 р.)

Переваги жорстоко централізованої, командної системи управління економікою і суспільством, пристосованої до надзвичайних ситуацій. Джерела перемоги Організаційна і партійно- політична діяльність Комуністичної партії. Патріотизм, мужність і героїзм народу. Висока ступінь соціально- політичної єдності суспільства. Полководче мистецтво воєначальників Інтернаціональна єдність народів СРСР.

Радянськими бойовими нагородами було відзначено 2,5 млн. воїнів України, з них – званням Героя Радянського Союзу (при загальній кількості нагороджених ). Серед 113-ти двічі Героїв Радянською Союзу – 32 представники України, а серед тричі Героїв (їх було четверо) – наш славний земляк Іван Кожедуб. Внесок українців у перемогу

Чимало українців серед уславлених полководців і воєначальників: маршали: С.Тимошенко, Р.Малиновський, Л.Єрьоменко, П.Рибалко. С.Руденко; генерали: В.Герасименко, П.Жмаченко, К.Москаленко, І.Кириченко та ін. 120 тис. українців брали участь у війні з нацистами у складі польських і чехословацьких формувань, а також в арміях США, Канади, Франції. На відзнаку мужності і героїзму українського народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання «Місто-герой» було присвоєно Києву, Одесі, Керчі, Севастополю.

Це був результат раптового нападу гітлерівців та їх жорстокої окупаційної політики, безжального знищення мирного населення. Результат панування сталінської системи, яка не цінувала людського життя. Перемога будь-якою ціною. Завалити ворога трупами своїх солдатів. ВІЙНА