Іван Петрович Котляревський Біографія і літературна діяльність

Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня 1769 р. у Полтаві в родині канцеляриста міського магістрату. У 1789 р. Котляревські внесені до списку дворян.

Хлопець навчався в Катеринославській духовній семінарії Полтави, служив у Новоросійській канцелярії, учителював у поміщицьких сім'ях Золотоніського повіту; вивчав фольклор та звичаї народу. Ще в семінаріїї захоплювався віршуванням, і за вміння майстерно добирати рими товариші називали його «рифмачем»

Військова служба Протягом років письменник перебував на військовій службі. У pp. брав участь у російсько- турецькій війні..

Початок роботи над Енеїдою У роки вчителювання Котляревський почав працювати над своєю Енеїдою ( з 1794 р.) і написав перші три частини поеми

Вперше видана була Енеїда у 1798 році Максимом Парпурою Макси́м Йо́сипович Парпу́ра – конотопський громадський діяч, видавець і меценат. Достеменно відомо, що Іван Котляревський зневажливо поставився до першого видавця своєї праці за тє, що той без його дозволу, нібито «почти испорченную» надрукував поему. Він же у власному (3-му) виданні 1809 року «помстився» Парпупі, відобразивши в сатиричному образі якоїсь особи «Мацапури»:1809сатиричному «Натуру мав він дуже бридку, Кривив душею для прибутку, Чуже віддав в печать; Без сорома, без Бога бувши, І восьму заповідь забувши, Чужим пустився промишлять.»

І. Котляревський 1810р. вийшов у відставку в чині капітана, став наглядачем Будинку виховання дітей бідних дворян (у Полтаві), на якій перебував майже до кінця життя. У 1812 р. він сформував український козацький полк на війну з Наполеоном, у pp. працював у Дрездені й Петербурзі. У 1818р. став членом масонської ложі «Любов до істини», був обраний членом Харківського товариства любителів красного письменства. Іван Котляревський у pp. працював директором Полтавського театру. Сприяв викупу з кріпацтва актора М. Щепкіна. У 1821р. Котляревський став почесним членом петербур­зького Товариства любителів російської словесності, був скарбником і книгохранителем Полтавського відділення Російського біблійного товариства. З 1827 по 1835 pp. І. Котляревський був, попечителем Полтавського благодійно- лікувального закладу.

Творча спадщина Творча спадщина І. Котляревського це поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», послання-ода «Пісня на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну», переклад російською мовою уривків з праці Дюкела «Євангельські роздуми, розподілені на всі дні року...», переспів вірша давньогрецької поетеси Сапфо «Ода Сафо». Але найвідомішим твором письменника стала, безперечно, поема «Енеїда». Ще за життя поета вона розходилась по Україні в рукописних списках. Першу ластівку нової літератури Україна прийняла із захопленням.

Іван Петрович Котляревський помер 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві. Все сумує, тільки слава Сонцем засіяла. Не вмре кобзар, бо навіки Його привітала. («На вічну память Котляревському» Т.Шевченко)

Завдання для допитливих Прочитайте у Кобзарі Т.Шевченка вірш На вічну память Котляревському. З'ясуйте, як оцінив Шевченко значення творчості Котляревського в українській літературі? Прочитайте одну з книжок про життя і творчість І.Котляревського (Грозовий ранок І.Пільгука; Видно шляхи полтавськії Б. Левіна) та підготуйте усне повідомлення на тему Цікаві сторінки з життя І.П.Котляревського