Виконали учні: Лактіонов А. та Закіров Ю.
Юрій Яновський – романтик за світовідчуттям і стилем, його приваблювали яскраві характери, небуденні, екстремальні ситуації, у яких найвиразніше розкривалися глибинні людські риси. Його манера письма позначена субєктивною стихією: вибухом емоцій, патетикою, виведеними назовні авторськими симпатіями та антипатіями.
Дата і місце народження – 27 червня 1902р., в с. Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області, у родині службовця.
Освіта Навчався у сільській школі. У 1919р. Юрій на відмінно закінчив Єлиcаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, в повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. - - Протягом pp. він навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту,але не закінчив його. -
У 1922 р. Яновcький під псевдонімом Георгій Ней в Київській газеті «Пролетарская правда» надрукував перший вірш «Море» російською мовою. ТВОРЧІСТЬ У 1924 р. у газеті «Більшовик» опублікував українською мовою вірш «Дзвін» і новелу «А потімнімці тікали». Наступного року Яновський видав збірку новел «Мамутові бивні»,якийсь час працював у редакції газети «Більшовик», активно виступав як публіцист,підписуючи свої статті та нариси псевдонімом Юр.Юрченко. У pp. він працював головним редактором на Одеській кінофабриці, надрукував збірку новел «Кров землі».
До віршування Ю. Яновський повертатиметься протягом усього життя, але опублікував він лише одну поетичну збірку «Прекрасна Ут» (1928). Також у 1928р. надрукував перший свій роман «Майстер корабля». Ю. Яновський усе життя називав себе поетом, який інколи пише прозу.
Підсумок літературної молодості два романи «Майстер корабля» (1928) та «Чотири шаблі» (1930). 1935р. опублікування «Вершників». За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою «Вершники» один із кращих творів радянської літератури про героїку громадянської війни.
1939p. опублікована п'єса з сільського життя «Потомки». 1940р. виходить книжка оповідань «Короткі історії». 1944р. виходить збірка новел «Земля батьків». Кілька років (воєнних і повоєнних) Ю. Яновський працював редактором журналу «Українська література» (з 1946p. «Вітчизна»), багато їздив по країні, на Нюрнберзькому процесі був одним із кореспондентів радянської преси, що дало змогу написати цикл хвилюючих репортажів «Листи з Нюрнберга» (1946).
pp. робота над романом «Жива вода» (1947), який у пізнішій редакції (після смерті письменника) публікувався вже під назвою «Мир» (1956). 1948р. виходить нова книжка «Київські оповідання», відзначена 1948р. Державною премією СРСР. Віддавши кращі творчі роки прозі, останнє слово в літературі письменник сказав мовою драматургічного мистецтва. Йдеться про п'єсу «Дочка прокурора», яка побачила світло рампи за кілька днів до смерті Юрія Івановича Яновського.
Не стало Ю. Яновського 25 лютого 1954р.