«Патріотичне виховання в сучасній школі в умовах утвердження незалежності України» Виступ-доповідь Заступника директора школи з ВР Порохні Олени Михайлівни Васильківська ЗОШ І-ІІІ ступенів 1
Нормативну базу щодо патріотичного виховання учнівської молоді складають: – Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України від /716/997; – «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від ; – Постанова Верховної Ради України від VII «Про відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників»; – Указ Президента України від «Про заходи у звязку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні років»; – Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від ; – Наказ Міністерства освіти і науки України від «Про затвердження рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»; – Концепція допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від (зі змінами); – Розпорядження Кабінету Міністрів України від «Про затвердження плану заходів на роки з підготовки і відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні років»; – Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сімї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від /981/538/49 (зі змінами).
Зміст героїко-патріотичного виховання передбачає глибоке розуміння природи учнів, їх індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини, турботу про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі. Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами: державний базується на забезпеченні державою системи героїко- патріотичного та патріотичного виховання; соціальний ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;
військовий передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; психолого-педагогічний ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності; правовий передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.
Основними формами патріотичного виховання школярів є: інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, "філософський стіл, "відкрита кафедра, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, "жива газета, створення книг, альманахів); діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр- експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади) інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки) діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування); індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо); наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо ).
Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.