ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

Мета розширити знання учнів про різноманітність лікарських рослин; сформувати уявлення про середовища їх існування; формувати вміння розрізняти лікарські рослини.

Світ рослин - найбільше диво природи, царство краси і наше цілюще багатство. З глибокої старовини людина використовувала природні блага рослинного світу і як джерело свого прожитку, і для полегшення своїх недуг.

Спостережливість і народна мудрість заклали основу вживання рослин в лікуванні людини спочатку з місцевої флори, а в ході суспільного розвитку і налагодження торгівельних стосунків - практично зі всієї земної кулі. Обмін знаннями дозволив людині створити вельми значний арсенал лікарських засобів

З незапам'ятних часів людина використовувала лікарські трави для лікування самих різних захворювань. Рослини в той далекий час служили людині і їжею і ліками. Тому їх вживання є одному з найважливіших альтернативних методів оздоровлення людини і профілактикою найбільш поширених захворювань. Із восьми тисяч рослин, які вважалися раніше лікарськими, сучасна медицина визнала тільки триста

ЧИСТОТІЛ Чистотілом користуються з давніх-давен. Ця рослина досить широко застосовувалась при різних захворюваннях людей. Відомо, що деякі лікарі в Стародавній Греції і Римі призначали чистотіл при подагрі, золотусі, шкірних хворобах тощо.

Живокіст це багаторічна травяниста рослина. Зустрічається майже на всій території Європи, на Кавказі, в Західному Сибіру, в Середній Азії. З лікувальною метою використовують препарати, виготовлені з кореня живокості.

Настій з кореня вживають для ванн, обмивань і компресів при переломах та вивихах, болях у суглобах, золотусі, хронічних шкірних захворюваннях і особливо для лікування старих ран та виразок, що тривалий час не загоюються. Порошок з кореня добре впливає як кровозупинний засіб.

БАРВІНОК Барвінок застосовували в медицині з давніх часів. Рослині приписували чудодійну силу, вважали її символом вічності і незрадливості. А також вважали талісманом, який оберігає від диявольської сили.

Відваром трави користуються для полоскання рота і горла, при зубному болі та ангіні. Міцний відвар у вигляді примочок, а також товчену свіжу траву застосовують для зупинки кровотеч та лікування ран. Збирають барвінок (стебла, листя, квіти) у травні–червні.

ДЖИНДЖУРА Джинджура (тирлич жовтий). Це надзвичайно цінна лікарська рослина. Про її цілющі властивості гуцули склали багато пісень. Ой хто чічком джинджуровим Собі личко миє, То той буде найфайнішим На всю Коломию. А хто випив того зілля, Що із Чорногори, Він забуде тую хижу, Де живуть дохтори...

Відвар з кореневищ та коріння цієї рослини збуджує апетит, поліпшує травлення. У народній медицині відвар кореневищ та коріння джинджури вживають при туберкульозі легенів, хронічних бронхітах, малярії, подагрі, ревматизмі, артритах різного походження та хворобах печінки

Шипшина голчаста Гарний колючий кущ з бурувато-червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок. Росте в лісах, переважно ялинових, по лісових схилах і на узліссі, луках. Для лікувальних цілей застосовують стиглі плоди обох видів шипшини

Збирають плоди у період їх стиглості, наприкінці серпня у вересні. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити. Настої з коренів шипшини і плодів здавна застосовували в народній медицині у випадку захворювання печінки і шлунково-кишкового тракту.

Кульбаба лікарська Багаторічна трав'яна рослина, найпоширеніша рослина на земній кулі. Цвіте з квітня до вересня. Росте на луках, полях, у лісах, садах, над шляхами, на смітниках.

Корені викопують з кінця серпня і восени, в період в'янення листя, або навесні, до цвітіння. У народній медицині настої з коренів кульбаби використовують як жовчогінний, проносний засіб. З квітів варять мед, він дуже смачний і ароматний.

Рута запашна Цвіте рослина в червні- серпні. Свіжі квітки рути мають сильний і своєрідний запах, а коли висохнуть, пахнуть ніжно, наче троянда. Збирають здебільшого листочки, коли рослина починає цвісти, і використовують їх як ліки.

Рута досить широко застосовується в народній медицині. Рослина збуджує апетит, поліпшує харчотравлення, має загальнотонізуючі властивості, знімає втому, заспокоює нервову систему і має антисептичні, протизапальні, знеболювальні, протиспазматичні та ранозагоювальні властивості

Зустрічається вона в Криму і вирощується на півдні України як лікарська рослина. У дикому вигляді росте в гірській місцевості на камянистих схилах, багато її в Карпатах і на Поділлі.

Легенда про червону руту У старого різьбяра було донька Анничка. Та не хотів старий віддавати її заміж, щоб не залишитися самому. Але дівчина покохала музику Василя. Коли вони зустрілися старий побачив їх і почав кричати, що не віддасть доньку за музику.

Дівчина злякалась і побігла, а Василь тільки встиг вигукнути: Обережно, там круто!. Та було пізно Аничка впала і білим птахом полетіла в прірву Гори підхопили той вигук і ніби зітхнули глибоко: «Там круто… круто… руто… руто… о- о-о!».

Василь геть-чисто втратив розум, блукав він горами, грав на старій скрипці і все шепотів: «Руто моя, запашна Руто… Де ти, Руто? Одного разу він зупинився на тім місці, де востаннє зустрічався з Анничкою, і побачив якийсь зелений кущик. Хлопець нарвав листя з того зеленого кущика та й зробив так, як радив рідний і знайомий голос. Напився тричі відвару з листя і все забув. Анничка навіть мертва бажала своєму коханому щастя. Лиш запамятав єдине слово рута.

І подумав Василь, що так, мабуть, називається той зелений кущик. З того часу лишилася людям ця назва та ще легенда, яка розповідає про нещасливе кохання і про цілющу руту запашну.

Дякуємо за увагу!