Їстівні гриби

Лисичка справжня Місцева назва - лисичка звичайна. Російська назва - лисичка настоящая. З родини кантарелових - Cantharellaceae. Шапка 2,5-4 (5) см у діаметрі, опукла, плоска або увігнута, лійкоподібна, часто асиметрична, жовта, гладенька. Пластинки вузькі складчастоподібні, з численнимианастомозами, жовті. Спори 7,5 – 9,5 X 3,5 - 5 мкм. Ніжка коротка, 2-4 см завдовжки, кольору шапки, щільна. М'якуш білий, з приємним запахом. Поширена по всій Україні. Росте у хвойних і листяних лісих; у липні - листопаді. Добрий їстівний гриб, у м'якуші якого міститься вітамін В2. Використовують свіжим, про запас маринують, солять. Заготовляють у Прикарпатті та в усіх областях Полісся. До лисички справжньої подібна лисичка несправжня.

Білий гриб Боровик Місцеві назви - гриб справжній, дубрівник. Російські на зви - белый гриб, боровик. З родини болетових - Boletaceae. Шапка 3-15 (25) см у діаметрі, сірувато- рудувато- або чер вонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувате- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато- коричнюваті. Спори видовжено- веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, X 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) X 2-5(6) см,брудно-біла, сірувата, коричнювата, тон­ козморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з при ємним запахом і смаком. Зустрічається по всій Україні: росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, яли ною) лісах; у червні - жовтні. Найкращий з відомих їстівних грибів. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, ма ринують. Містить алкалоїд герцинін (властивий також столо вим бурякам). Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі. На білий гриб схожий неїстівний гриб гірчак, який відріз няється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м'якуш дуже гіркий.

Їжовик жовтуватий Російська назва - ежевик желтоватый.З родини гіднових - Hydnaceae. Шапка 4-8 см у діаметрі, опуклорозпростерта, жовта, гола, Шкірка не знімається. Спороносний шар шипастий. Шини жовтуваті, переходять на ніжку плодовика. Ніжка коротка, кольору шапки, щільна. Спорова маса жовта. Спори 6-9 X 6-8 мкм. М'якуш жовтуватий, у молодих плодових тіл солодкий, у старих - пекучий, гіркий, їстівним є тільки молоде плодове тіло. Росте у хвойних, листяних і мішаних лісах. Поширений на Поліссі та в Прикарпатті; у серпні - вересні. Використовують свіжим.

Боровик королівський Російська назва - боровиккоролевский. З родини болетоївих -Boletaceae. Шапка 5-10 (15) см у діаметрі, рожева, згодом бурувато-або коричнювато- червона, волокниста. Шкірка не знімається. Пори жовті, вохряно-жовті. Спори X 4-5 мкм,верете ноподібні, жовто-буруваті. Спорова маса оливкова. Ніжка 5-10 (14) X 2-5(6) см,лимонно-жовта, вохряно-жовта, із світ лою сіткою. М'якуш лимонно-жовтий, під шкіркою червонува тий, при розрізуванні колір не змінюється, з приємним запахом і смаком. Поширений у Прикарпатті. Росте в листяних (переважно букових) лісах на вапнякових грунтах; у червні - вересні. Рід­ кісний цінний їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують.

Маслюк звичайний Місцеві назви - козляк, козар. Російська назва - масленок обыкновенный. З родини болетових - Boletaceae. Шапка 3-8 (10-12) см у діаметрі, каштанова або жовтувато-коричнювата, гола, клейка. Шкірка знімається дуже легко. По ри спочатку білуваті, з віком жовтіють, кутасто-округлі. Спори брудно-жовтуваті, 7- 10,5 X 3-3,5 мкм. Ніжка 3-8 (10) X 1- 3 см, щільна, білувата, з віком жовтувата, коричнювата, з кільцем, яке швидко зникає. Кільце пластинчасто-плівчасте, біле, згодом коричнювате, іноді з лілуватим відтінком. М'якуш водянистий, білуватий, з віком жовтуватий, під шкіркою темні ший, при розрізуванні на повітрі не змінюється, смак і запах приємні. Зустрічається по всій Україні у хвойних (соснових) і міша них лісах; у липні - листопаді. Дуже добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті, на Поліссі.

Мухомор цезарів Російська назва - мухомор Цезаря. З родини мухоморових - Amanitaceae. Шапка 8-20 см у діаметрі, товстом'ясиста, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, з плоским, тупим короткотрубчастим краєм, оранжево- червона або жовта, гола. Пластинки золотисто-жовті. Спорова маса біла. Спори 9-14 X 6-11 мкм,безбарвні, гладенькі. Ніжка 8-15 X 1-2,5 см,щільна, жовта, гола, з жовтим, широким, знизу рубчастим кільцем, біля основи з вільною, мішечкоподібною, широкою, з нерівним лопатевим краєм, білою піхвою. М'якуш білий, у периферичній смузі жовтий. Зрідка зустрічається на Закарпатті в дубових і букових лісах; у липні - вересні. Дуже добрий їстівний гриб. Вико ристовують свіжим, сушеним, маринованим.

Опеньок осінній справжній Місцеві назви - підопеньок, козир. Російська назва - опенок настоящий. З родини лепіотових - Lepiotaceae. Шапка 2-8 (15) см у діаметрі, напівкуляста, згодом плоско-розпростерта, іноді з горбом у центрі, буро-жовта, жовто-сіро-коричнювата або рудувато-коричнювата, темнолуската, особливо в центрі, по краю з пластівчастими залишками загального покривала. Шкірка легко знімається. Пластинки трохи спускаються на ніжку, білуваті, далі світло-бежеві, рожевувато-кремові, червонувато- коричнюваті. Спори 7-9 (10) X 5-7 мкм, безбарвні, еліпсоподібні, гладенькі. Ніжка 5-10 (18) X 0,4-2,5 см, щільна, з віком жорстка, вгорі білувата, нижче - кольору шапки або темніша, пластівчасто-луската, з часом майже гола, з білуватим нестійким кільцем. М'якуш білий, приємний на смак і запах. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і хвойних лісах, садах, на пеньках, стовбурах, корінні дерев та чагарників великими, тісними групами; паразит; у вересні - листопаді. Добрий їстівний гриб (їстівна лише шапка). Використовують свіжим, про запас сушать, маринують. Розміри і забарвлення гриба дуже мінливі, тому, збираючи його, треба звертати увагу на колір пластинок, щоб помилково не взяти отруйний сірчасто-жовтий несправжній опеньок.

Сироїжка болотяна Російська назва - сыроежка болотная. З родини сироїжкових - Russulaceae. Шапка 4-12 (15) см у діаметрі, напівсферична, згодом опуклорозпростерта, щільном'ясиста, з опущеним товстим, гладеньким, з часом іноді короткорубчастим краєм, рівно забарвлена, коричнево-червона або кольору вина з рудуватим відтінком, пізніше іноді рудіє або жовтіє. Шкірка знімається. Пластинки білуваті, потім жовтуваті, часом з червонуватим відтінком, на смак гоструваті. Спорова маса жовта. Спори X 8-10 мкм, шипасті. Ніжка 4-10 (15)-1,5-3 (4) см, біла, донизу часом рожевувата, щільна, пізніше нещільна. М'якуш щільний, білий, солодкий, без особливого запаху. Росте на Поліссі в соснових лісах, на вологих місцях, часто серед чорниці; у серпні - жовтні, їстівний гриб. Використовують свіжим та засолюють.

Дощовик їстівний Місцева назва - курявка, порхавка. Російська назва - дождевик съедобный. З родини лікопердових - Lycoperdaceae. Плодове тіло спочатку майже кулясте, потім обернено- гругпоподібне, (2) 4-6 (8) см заввишки, біле, білувате, жовтувато-або сірувато-біле, зовні більш або менш шипасте, всередині спочатку біле, наче вата, при достиганні оливково-червоне, порохняве, достигле з отвором у центрі. Спори 3,5-4 мкм, темно-бурі. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних і хвойних лісах, степах, на луках; з весни до осені. Дуже добрий їстівний гриб у молодому стані, поки м'якуш білий. Використовують гриб свіжим і тільки в день збирання, поки м'якуш чисто-білий.