З досвіду роботи вчителя початкових класів Вовчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 7 Вовчанської районної ради Харківської області Ракул Світлани Миколаївни
Шестирічний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником. Тому не можна механічно переносити на нього засоби і методи навчання семирічок.
У шестирічок мимовільна увага переважає над довільною, переважає мимовільне запам'ятовування, недостатньо розвинуто мовлення, характерне наочно-образне і дієво- образне мислення. Слабо розвинута моторика дрібних м'язів рук. А мислення, мовлення і моторика руки взаємопов'язані.
Моторика дрібних м'язів руки – ліплення, малювання, конструювання, та найбільший інтерес викликає пальчикова гімнастика. Виконуючи її, можна вбити кількох зайців відразу: підготовка руки до письма, виховний момент, розвиток уяви і фантазії, мислення, запропонуйте самим придумати казку – буде ще й розвиток мовлення.
Психологічний розвиток дітей цієї вікової категорії прямо залежить від середовища, в якому вони зростають. 6-літня дитина, що провела дошкільне дитинство у дитячому садочку, випереджає за соціальним розвитком 6-літнє маля, яке не відвідувало дошкільну установу і не мало достатнього досвіду міжособистісних стосунків у сім'ї. Але дитсадок відвідують лише 30% дітей. Вихід – робота підготовчої групи при школі.
Адаптація дитини до навчання у школі. Розрізняють три рівні адаптації: високий, середній, низький. Особливої уваги потребують діти третього рівня. Необхідно звернути увагу на гіперактивних і тих, що бояться класно- урочної системи. І ті, і інші вимагають різних форм доброзичливої і терплячої роботи педагога.
Урок – динамічність, вчасний початок, записи заздалегідь, все під рукою, конкретні питання. Не провокувати на емоції, вигуки; ретельно продумувати проведення ігор.
Керуюсь словами В.О.Сухомлинського: Без гри не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості. Використовую іноді на уроці 2-3 ігрові ситуації, а іноді весь урок будую у вигляді сюжетно-рольової гри. Перевагу віддаю іграм, в яких бере участь більшість дітей; обов'язково придумую захоплюючу назву, ігрові атрибути, сама емоційно ставлюся до ігрової дії.
Педагогові Нейлу Постману належить такий сумний вислів: Вступаючи до школи, дитина являє собою ?, а закінчуючи її –. Я намагаюсь зробити все можливе, щоб мої діти були !