СРСР в рр. Янворська Лариса Анатоліївна учитель історії Єрківської ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Героя України В.М. Чорновола Катеринопільської районної ради Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Необхідність технічного переозброєння економіки Грудень 1925 р. – XIV зїзд ВКП(б). Курс на індустріалізацію Створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення Створення військово-промислового комплексу для здійснення в майбутньому світової революції Технічна підготовка до кооперування села Зміна соціально-класової структури населення в бік збільшення кількості пролетаріату Причини індустріалізації

Перемога Й.Сталіна в боротьбі за владу Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Індустріалізація – процес створення важкої промисловості для перебудови всього народного господарства на базі передової машинної техніки; прискорений розвиток промисловості з метою забезпечення обороноздатності країни У межах НЕПу Підходи до проведення індустріалізації Відмовившись від НЕПу Бухарін, РиковСталін ПоступовіПрискорені Використання накопичень у соціалістичному секторі, розвиток легкої промисловості, залучення селян до різних форм кооперації, тобто економічні Зниження споживання, прискорена колективізація селянських господарств, репресії щодо куркулів, тобто позаекономічні. Централізоване планування Можливі елементи ринкуКомандна Критерії: Прихильники: Темпи: Основні принципи (засоби проведення): Характер економіки:

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі 1926р. – жовтень 1928р. Початок і підготовка форсованої індустріалізаціі Форсована індустріалізація – індустріалізація, що здійснюється дуже швидкими темпами Штурмівщина спішна, авральна робота з метою надолужити згаяний час Жовтень 1928р. – 1932 р. Перша пятирічка. Форсований ривок розвитку важкої індустрії. Заміна «відправного» плану на «оптимальний» 1933 р. – 1937 р. Друга пятирічка. Подальший розвиток індустріалізації трохи зниженими темпами 1938 р. – 1941 р. Третя пятирічка. Спад виробництва внаслідок репресій спеціалістів, відсутності матеріальної зацікавленості 1929 р. – «Рік великого перелому» (Й. Сталін), перехід до форсованої індустріалізації Етапи

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Країна могла розраховувати лише на внутрішні джерела фінансування Бракувало кваліфікованих спеціалістів Проводилася форсовано, завищеними темпами Почалася з важкої промисловості (група «А») Особливості

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Вилучення коштів із сільського господарства Збільшення прямих і непрямих податків Внутрішні примусові позики Перерозподіл коштів із легкої та харчової промисловості у важку Продаж за кордон творів мистецтва Джерела індустріалізації Вивіз за кордон за демпінговими цінами нафти,лісу, хліба, хутра

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Безкоштовна праця у вихідні (суботники, недільники) Використання праці вязнів ГУЛАГу Джерела індустріалізації Жорстока експлуатація робітників і селян «Пяні гроші»

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Основний метод індустріалізації – військово-більшовицький штурм надвисоких темпів зростання важкої промисловості Використання народного ентузіазму, ініціативи трудящих і масової ударної праці (стаханівський рух, соціалістичне змагання) Джерела індустріалізації

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Позитивні наслідки індустріалізації Збудовано багато нових підприємств Створено нові галузі промисловості Створено потужну індустріальну базу Азовсталь Магнітогорський металургійний комбінат Сталінградський тракторний завод

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Позитивні наслідки індустріалізації СРСР перетворився з аграрної на індустріальну країну Зміцнилася обороноздатність Ліквідовано безробіття Забезпечено техніко-економічну незалежність від західних держав

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Посилилася централізація, командно- адміністративні методи управління Підрив легкої, харчової промисловості, сільського господарства Негативні наслідки індустріалізації Нераціональне і нерівномірне розміщення продуктивних сил Взято курс на мілітаризацію промисловості Безладдя, аварії, бракоробство внаслідок «штурмівщини» Падіння життєвого рівня населення Ізоляція радянської економіки від світової Політичне свавілля сталінського керівництва Шахтинська справа

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі

економічні політичні Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи) Загроза форсованої індустріалізації Наявність умов для колективізації Необхідність надійного джерела постачання хліба Необхідність встановлення контролю над селянством Невідповідність дрібнотоварного селянського господарства догмам більшовизму Причини колективізації

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Налагодження каналу перекачування коштів на потреби індустріалізації із села в місто Формування джерела дешевих продуктів харчування та сировини Завдання колективізації Створення підконтрольної державі колгоспно-радгоспної системи Ліквідація класу селян-господарів

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Суцільна колективізація – масова колективізація, що охопила всі селянські господарства 1927р. XV зїзд ВКП(б) – курс на колективізацію 1929 р. – перехід до суцільної колективізації Березень 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» 1930 р. – відбулася форсована колективізація Етапи колективізації Березень 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) «Про перегини в колгоспному будівництві» 1931 р. – відновлення насильницьких методів колективізації рр. – завершення колективізації

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Розкуркулення – позбавлення селян власності 1929 р. – перехід до суцільної колективізації. «Ліквідація куркульства як класу» І активні «вороги» радянської влади учасники антирадянських виступів учасники терористичних актів ІІ активні саботажники колгоспного будівництва ті, хто чинив менш активний опір ІІІ Інші (менш активні саботажники) Три категорії куркулів

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі I – розстріл або заслання до Сибіру Методи покарання «куркулів» II – конфіскаця всього майна, заслання сімей у найвіддаленіші райони – на Північ, Сибір, Урал, Казахстан III – часткова конфіскація майна, розселен- ня в спецпоселеннях за місцем проживання під контролем каральних органів В роки колективізації в СРСР було «розкуркулено» 10 млн. осіб Розкуркулені покидають село

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Окремі селянські виступи Форми боротьби селян проти колективізації 1930 р. – відбулася форсована колективізація Терористичні акти проти представників органів влади Підпали колгоспних будинків Повернення вилученого зерна Масовий забій власної худоби Приховування зерна Найсильніший опір чинили селяни на Кубані, Волзі й Дону, в Україні Заарештовані за спротив колективізації

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі 1937 р. – завершення колективізації 2,50 96,00 Колективізовані сільськогосподарські угіддя, % 77,70 67,80 32,50 6,

Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі Руйнування продуктивних сил на селі Наслідки колективізації Порушення балансу в розвитку промисловості й с/г Голодомор рр. Підпорядкування с/г командно- адміністративній системі управління Державне закріпачення селян, їх масове зубожіння Незацікавленість селян в ефективній роботі Фізичне винищення справжніх господарів Постійне відставання с/г виробництва

Голодомори Голодомор р.р

Агарарна політика ВКП(б) Голодомори Причини голодомору рр. 7 серпня 1932 р. – Закон про охорону соціалістичної власності Відсутність законодавчої бази щодо захисту колгоспів від сваволі органів влади Створення надзвичайної комісії з вивезення хліба Введення натуральних штрафів Примусова, майже безкоштовна праця селян Відновлення продрозкладки Суцільна примусова колективізація Несприятливі погодні умови (посуха 1932 р.) Терор проти партійних та керівних працівників

Голодомори Голодомор р.р Райони, охоплені голодом: Поволжя, Північний Кавказ, степові райони Дону й Кубані, Україна Масштаби: точно не відомо. В Україні померло від 3 до 12 млн. людей Зламано опір колгоспно-радгоспній системі

СРСР в рр. Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори 1925 р. – XIV зїзд ВКП(б), початок індустріалізації Основні події та дати рр. – суцільна колективізація в СРСР рр. – голодомор 1938 р. – початок третьої пятирічки рр. – друга пятирічка рр. – перша радянська пятирічка 1927 р. – XV зїзд ВКП(б), початок колективізації

СРСР в рр. Політика «прискореної» індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори Й.Сталін Історичні постаті М.Бухарін В.Молотов

Список використаних джерел 1.Середницька Г.В. Всесвітня історія:10 кл.: Опорні конспекти. – К.: А.С.К., – 288 с. 2.Полянський П.Б. Всесвітня історія: підруч. для 10-го кл. – К.: Генеза, – 256 с. 3.Ладиченко Т., Камбалова Я., Желіба О. Всесвітня історія (методичний посібник для вчителів). – К.: Аконіт, – 368 с. 4.Історія епохи очима людини. Україна та Європа у роках. Посібник. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: