ПРАВО ВЛАСНОСТІ 1. Поняття і зміст права власності 2. Здійснення права власності 3. Суб'єкти права власності 4. Як стати власником 5. Власність і діти Урок 1

Право власності: Це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном; Це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном; Це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном ПРАВОВОЛОДІННЯ - Це заснована на законі можливість фактичного утримання конкретною особою конкретної речі (майна) у своєму господарстві та здійснення безпосереднього впливу над нею. ПРАВОКОРИСТУВАННЯ - Це заснована на законі можливість володільця використовувати корисні властивості від конкретних речей (майна), які дають можливість задовольнити його відповідні потреби та інтереси. ПРАВО РОЗПОРЯДЖЕННЯ - Це заснована на законі можливість визначати фактичну або юридичну долю речі (майна) шляхом її безпосередньої реалізації (споживання), відчуження (продажу, дарування, міни тощо) або здійснення інших правочинів чи договорів з приводу речей (майна).

Здійснення права власності означає, що: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; власник зобов'язаний при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов'язує власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; держава не втручається у здійснення власником права власності.

Суб'єкти права власності Український народАвтономна Республіка Крим фізичні особитериторіальні громади юридичні особиіноземні держави держава Українаінші суб'єкти публічного права

Право власності формисуб'єктиоб'єкти право власності Українського народу від імені Українського народу права власника здійснюють: 1) органи державної влади та 2) органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони право приватної власності суб'єктами права приватної власності є: 1) фізичні та 2) юридичні особи будь-яке майно, склад, кількість та вартість якого не є обмеженими (крім обмеження розміру земельної ділянки) право державної власності від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно: 1) органи державної влади майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна право комунальної власності управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо: 1) територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді

Як стати власником? Як стати власником? шляхом купівлі; шляхом купівлі; внаслідок дарування; внаслідок дарування; знахідка або скарб. знахідка або скарб.

Цивільний кодекс України. Стаття 31. 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: Власність і діти.

Стаття 32. Стаття 32. самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку); самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку); Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років:

Цивільно-правові договори 1. Поняття, предмет і зміст цивільно- правового договору. 2. Види договорів(правочинів) 3. Укладання, зміна та розірвання договору. 4. Умови чинності договорів (правочинів), недійсні угоди. 5. Загальна характеристика окремих видів цивільно-правових договорів Урок 2

Поняття, предмет і зміст цивільно-правового договору До найпоширеніших юридичних фактів належать правочини (ст. 203 ЦК України) – вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків Предметом договору завжди є певна дія, внаслідок зовнішнього виявлення волі (волевиявлення – словами (усно), письмовим актом, поведінкою особи, в деяких випадках мовчанням), яка має пізнаватися іншими особами, але ця дія може бути тільки правомірною. Змістом будь-якого договору – є ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін. Розрізняють істотні, звичайні та випадкові умови договору.

Договір є укладеним : - якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. - з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції Договір є укладеним : - якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. - з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції умови про предмет договору умови про предмет договору умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди Істотними умовами договору є:

Договір укладається шляхом: пропозиції однієї сторони (оферент) укласти договір (оферти) пропозиції однієї сторони (оферент) укласти договір (оферти) прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (акцептант) прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (акцептант)

Договори поділяють на: Односторонні – заповіт, прийняття та відмова від спадщини, видача довіреності; Односторонні – заповіт, прийняття та відмова від спадщини, видача довіреності; Двосторонні – договір купівлі продажу, поставки, підряду, оренди тощо; Двосторонні – договір купівлі продажу, поставки, підряду, оренди тощо; Багатосторонні – договір про сумісну діяльність, три - і більше - сторонній обмін; Багатосторонні – договір про сумісну діяльність, три - і більше - сторонній обмін; Консенсуальні – вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту досягнення згоди сторін(купівля-продаж, найом, підряд). Консенсуальні – вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту досягнення згоди сторін(купівля-продаж, найом, підряд).

Реальні – вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту вчинення фактичних дій, наприклад передачі майна (позика, перевезення, дарування). Реальні – вважаються укладеними і набувають юридичного значення з моменту вчинення фактичних дій, наприклад передачі майна (позика, перевезення, дарування). Платні – дії однієї сторони відповідає обовязок іншої сторони вчинити зустрічну дію (двосторонні договори). Платні – дії однієї сторони відповідає обовязок іншої сторони вчинити зустрічну дію (двосторонні договори). Безоплатні – одна сторона зобовязана вчинити дії і має право вимагати виконання цих дій без вчинення зустрічних дій (односторонні + дарування, безоплатне користування майном). Безоплатні – одна сторона зобовязана вчинити дії і має право вимагати виконання цих дій без вчинення зустрічних дій (односторонні + дарування, безоплатне користування майном).

Як захистити майнові та особисті немайнові права Як захистити майнові та особисті немайнові права 1) Поняття особистого немайнового права 2) Види особистих немайнових прав Урок 3

Цивільний кодекс України Стаття 269. Поняття особистого немайнового права Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Стаття 270. Види особистих немайнових прав: право на життя; право на охорону здоров'я; право на безпечне для життя і здоров'я довкілля; право на свободу та особисту недоторканність; право на недоторканність особистого і сімейного життя; право на повагу до гідності та честі; право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування; право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування; право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх 1) За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг віку п'ятнадцяти років, відповідають його батьки чи опікуни. 2) Неповнолітній у віці від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років сам відповідає за заподіяну ним шкоду. 3) Якщо у неповнолітнього у віці від пятнадцяти до вісімнадцяти років немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування заподіяних ним збитків, шкоду у відповідному співвідношенні повинні відшкодовувати батьки чи піклувальники.

Як успадкувати майно 1) Поняття спадкування 2) Спадкування за заповітом 3) Спадкування за законом 4) Як успадкувати майно? Урок 4

Спадкове право Спадкодавець (громадяни, іноземці, апатриди) Спадкування (перехід майна, прав і обов язків ) Спадкоємець (фізичні та юридичні особи, держава…)

Заповіт особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Залишити заповіт може лише особа, яка має повну цивільну дієздатність. Види спадкування: 1) За законом 2) За заповітом Заповіт

Спадкування за заповітом Заповіт Обовязкова частка в спадщині ½ Особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті - неповнолітні діти; - непрацездатні діти; - непрацездатні вдова (вдовець); - непрацездатні батьки померлого Заповіт з умовою Таємний заповіт Заповіт подружжя

Спадкування за законом За закономЧерги спадкоємців Не мають права на спадкування при відсутності, недійсності заповіту, неприйнятті спадку 1. Діти, батьки, вдова, вдовець. 2. Рідні брати, сестри, баба, дід 3. Рідні дядько, тітка 4. Особи, що прожили з померлим не менше як 5 років; 5. Інші родичі до 6 ступеня спорідненості та утримувачі померлого, що не являються родичами 1. батьки, позбавлені батьківських прав після дітей 2. особи, які ухиляються від обов язків утримання 3. при недійсності шлюбу

Як успадкувати майно ? Умова – смерть спадкодавця (можливість відмови від спадку) Вступ у права спадкування – заява протягом 6 місяців з дня відкриття спадку у держ. нотаріуса Не можуть бути спадкоємцями – особи, які умисно позбавили життя, вчинили замах на життя, заважали волі померлого.

ЯКІ ПРАВА МАЮТЬ СПОЖИВАЧІ В УКРАЇНІ? 1. Споживач 2. Продавці, виконавці, виробники 3. Права споживачів Урок 5

СПОЖИВАЧ Споживач – це людина (фізична особа), яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Споживач – це людина (фізична особа), яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

ПРОДАВЦІ, ВИКОНАВЦІ, ВИРОБНИКИ Продавці – це підприємства установи, організації(юридичні особи) або громадяни (фізичні особи), які реалізують товари; Продавці – це підприємства установи, організації(юридичні особи) або громадяни (фізичні особи), які реалізують товари; Виконавці – це підприємства установи, організації(юридичні особи) або громадяни (фізичні особи), які виконують роботи або надають послуги; Виконавці – це підприємства установи, організації(юридичні особи) або громадяни (фізичні особи), які виконують роботи або надають послуги; Виробники - – це підприємства установи, організації(юридичні особи) або громадяни (фізичні особи), які виробляють товари для реалізації. Виробники - – це підприємства установи, організації(юридичні особи) або громадяни (фізичні особи), які виробляють товари для реалізації.

Коли продавець (виконавець, виробник) на прохання споживача погоджується йому продати (виконати, виробити), а споживач – оплатити товар (роботу, послугу), то між ними укладається угода щодо якості, терміну, ціни та інших умов, за якими здійснюється купівля продаж (виконуються роботи, надаються послуги, виготовляються матеріальні цінності тощо). Коли продавець (виконавець, виробник) на прохання споживача погоджується йому продати (виконати, виробити), а споживач – оплатити товар (роботу, послугу), то між ними укладається угода щодо якості, терміну, ціни та інших умов, за якими здійснюється купівля продаж (виконуються роботи, надаються послуги, виготовляються матеріальні цінності тощо). Така угода найчастіше оформлюється квитанцією, товарним або касовим чеком. За умов великого обсягу товарів, робіт, послуг укладаються двосторонні або багатосторонні договори (правочини). Така угода найчастіше оформлюється квитанцією, товарним або касовим чеком. За умов великого обсягу товарів, робіт, послуг укладаються двосторонні або багатосторонні договори (правочини).

Якими законами передбачено права споживачів в Україні ? Цивільний Кодекс України та Закон України Про захист прав споживачів надають споживачам такі права : Цивільний Кодекс України та Закон України Про захист прав споживачів надають споживачам такі права : 1. Право на вільний вибір товару, роботи чи послуги. 2. Право на гарантований рівень споживання. 3. Право на належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування. 4. Право безпеку товарів (робіт, послуг). 5. Право на необхідну, доступну й достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг).

6. Право на відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоровя людей гарантійний термін; гарантійний термін; за відсутності гарантійного терміну – в межах двох років; за відсутності гарантійного терміну – в межах двох років; термін придатності (медикаменти, харчові продукти, вироби побутової хімії, парфумерно-косметичні вироби); термін придатності (медикаменти, харчові продукти, вироби побутової хімії, парфумерно-косметичні вироби); В разі заподіяння шкоди здоровю, життю або майну – протягом установленого терміну служби, а в разі його відсутності протягом 10 років із часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги); В разі заподіяння шкоди здоровю, життю або майну – протягом установленого терміну служби, а в разі його відсутності протягом 10 років із часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги); 7. Право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав 8. Право на об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)