Проза й драматургія 30-х років

Т. Манн – німецький письменник, лауреат Нобелівської премії, представник етапу зрілого модернізму

Для художнього світу Т. Манна характерними є: Зосередженість на проблемі кризи сучасної західної культури та пошуку засобів її подолання ; Зосередженість на проблемі кризи сучасної західної культури та пошуку засобів її подолання ; Інтерес до теми мистецтва, феномена творчості та постаті митця ; Інтерес до теми мистецтва, феномена творчості та постаті митця ; Осмислення конфлікту бюргера й митця як вияву трагічного розколу культури ; Осмислення конфлікту бюргера й митця як вияву трагічного розколу культури ; Поєднання реалістичних принципів художнього зображення з потужним символічним підтекстом, що вбирає в себе найважливіші філософські й моральні проблеми часу ; Поєднання реалістичних принципів художнього зображення з потужним символічним підтекстом, що вбирає в себе найважливіші філософські й моральні проблеми часу ; Насиченість сюжету багатими описами та різноманітними відступами ; Насиченість сюжету багатими описами та різноманітними відступами ; Наявність символічних деталей і лейтмотивів. Наявність символічних деталей і лейтмотивів.

М. Булгаков – російський прозаїк і драматург, автор Майстра і Маргарити – одного з найвідоміших романів ХХ ст.

Художню творчість Булгакова характеризують: Щільний взаємозвязок між прозою та драматургією, що виявляється не лише в переробках прозових творів у пєси, а й у насиченості романів, повістей і оповідань яскравими драматичними елементами й театральними ефектами ; Щільний взаємозвязок між прозою та драматургією, що виявляється не лише в переробках прозових творів у пєси, а й у насиченості романів, повістей і оповідань яскравими драматичними елементами й театральними ефектами ; Орієнтація на розвиток традицій російської класичної літератути ; Орієнтація на розвиток традицій російської класичної літератути ; Протиставлення вічних засад духовного буття історичній сучасності у всіх її вибухових і спотворених виявах ; Протиставлення вічних засад духовного буття історичній сучасності у всіх її вибухових і спотворених виявах ; Майстерність реалістичного зображення, збагачена масштабними філософськими узагальненнями ; Майстерність реалістичного зображення, збагачена масштабними філософськими узагальненнями ; Різкий сатиричний пафос, широке використання іронії та гротексу ; Різкий сатиричний пафос, широке використання іронії та гротексу ; Тенденція до символізації образів, стильове розмаїття ; Тенденція до символізації образів, стильове розмаїття ; Тяжіння до ускладненої оповідної структури, до поліфонічних принципів організації художнього матеріалу ; Тяжіння до ускладненої оповідної структури, до поліфонічних принципів організації художнього матеріалу ; Проникливий ліризм, гостре відчуття драматичної напруженості зображуваних життєвих ситуацій. Проникливий ліризм, гостре відчуття драматичної напруженості зображуваних життєвих ситуацій.

Б. Брехт – німецький драматург, засновник епічного театру, режисер. Вершинними пєсами його драматургії стали Добра людина з Сезуана( ), Матінка Кураж та її діти(1939), Життя Галілея( ) Б. Брехт – німецький драматург, засновник епічного театру, режисер. Вершинними пєсами його драматургії стали Добра людина з Сезуана( ), Матінка Кураж та її діти(1939), Життя Галілея( )

Засади епічного театру Б. Брехта: В основу драми покладено не дію, а розповідь ; В основу драми покладено не дію, а розповідь ; Замість того,щоб навіювати глядачеві певний емоційний стан і проводити його через катарис, драма має мобілізувати інтелектуально-аналітичні здібності публіки ; Замість того,щоб навіювати глядачеві певний емоційний стан і проводити його через катарис, драма має мобілізувати інтелектуально-аналітичні здібності публіки ; Конфлікт залишається нерозвязаним, аби надихати глядачів шукати у житті шляхи вирішення соціальних та моральних проблем, порушених на сцені ; Конфлікт залишається нерозвязаним, аби надихати глядачів шукати у житті шляхи вирішення соціальних та моральних проблем, порушених на сцені ; Перевага віддається жанру драми-притчі, часто використовуються запозичені сюжети ; Перевага віддається жанру драми-притчі, часто використовуються запозичені сюжети ; Герої є не драматичними характерами, а алегоріями певних властивостей людської природи або тих чи тих ідей ; Герої є не драматичними характерами, а алегоріями певних властивостей людської природи або тих чи тих ідей ; Вагоме місце посідає ефект очуження – прийом, завдяки якому буденне явище постає у новому світлі, як дивне, нове, чуже. Вагоме місце посідає ефект очуження – прийом, завдяки якому буденне явище постає у новому світлі, як дивне, нове, чуже.