Омар Хайям Поезія і життя

На Близькому Сході Омар Xайям був знаний передусім як видатний учений. Слава про його дивовижні знання поширилася по всій Середній Азії. Він був видатним математиком, фізиком, астрономом, філософом справжнім тогочасним енциклопедистом. «Імам Хорасану», «Вчений муж століття», «Знавець грецької науки», «Цар філософів Сходу і Заходу» ось далеко не повний перелік почесних титулів Омара Xайяма у зоряні часи його слави.

Омар Хайям (18 травня 1048 р., Нішапур 4 грудня 1131 р.) перський поет, математик, філософ. Повне ім'я Гіяс ед-Дін Абу-ль-Фатх Омар ібн Ібрахім ель-Хайямі ен-Найсабурі (перс. غیاث الدین ابو الفتح عمر بن ابراهیم خیام نیشابوری). Ед-Дін («допомога віри») традиційне поважне ім'я вченого, Абу- ль-Фатх Омар ібн Ібрахім власне ім'я Хайяма, ен-Найсабурі («нішапурський») говорить про походження з Нішапура, одного з головних міст провінції Хорасан. Саме слово «Хайям» мовою фарсі означає «палатковий майстер» вважають, що це вказівка на професію його батька або діда. Омар Хайям

Датою народження Омара Хайяма вважають 18 травня 1048 р. Цю дату вдалось встановити за гороскопом самого Омара Хайяма, який був складений при народженні або вирахуваний пізніше. Місце народження Хайяма Нішапур згадується у двох джерелах у Шахразуя (історика XII ст.) у творі «Услада душ» та історика Ахмада Татаві в «Історії тисячоліть», написаної у 1589 році. Омар Хайям

Дата народження Омара Хайяма стала відома завдяки його сучаснику Аль-Бейхакі, який за гороскопом, знайденому після смерті у бумагах поета, заявив, що «у момент народження Омара, Сонце і Меркурій знаходились у ступені сходження у 3-му градусі Близнюків, Меркурій – у перігелії, а Юпітер – у потроєнні. Індійський вчений Свамі Говінда Тіртха проаналізував ці дані за індійськими таблицями еферемід і прийшов до висновку, що планети могли розташуватися таким чином тільки 18 травня 1048 року. Гороскоп Омара Хайяма

Нішапур, розташований на сході Ірану, був, по визначенню істориків, найвеличнішим містом давньої культурної провінції Хорасан в XI столітті. Населення нараховувало декілька сот тисяч жителів, в місті було не менше 50-ти великих вулиць, більш, ніж 50 різновидів ремесел, багато базарів та ярмарок. Нішапур уславився своїми бібліотеками, з XI століття у місті діяли школи середнього та вищого типу медресе. Ось у такому місті пройшли дитячі та юнацькі роки Омара Хайяма.

Даних про молоді роки Омара дуже мало. Відомо лише, що «у 17 років він досяг глибоких знань у всіх областях філософії» (Ахмад Табрізі, письменник XV століття), був «знавцем мовознавства, мусульманського права та історії» та був «послідовником Абу Алі у різних областях філософських наук» (Ал-Байхаки, історик XII ст.). У той час під філософськими науками розуміли різні науки: теоретичні «вищу науку» (або «метафізику», тобто філософію в нинішньому розумінні), «середню» математику та «нижчу» науку фізику, а також практичні науки, до яких належали політичні, юридичні науки та науки, що пов'язані з моральністю. Омар Хайям

Омар Хайям - вчений Наукова діяльність Омара Хайяма протікала при дворі караханідського принца (хакана) Шамс ал-Мулука ( рр.). Літописці XI століття зазначають, що бухарський правитель оточив Омара Хайяма пошаною і запрошував «сісти його поруч із собою на трон». У 1074 році Омара Хайям запросили до двору могутнього султана Малік-шаха ( рр.), у місто Ісфахан. Того року почався 20-літній період його особливо плідної наукової діяльності, блискучої за досягнутими результатами.

Математика Омара Хайяма У філософії Омар Xайям вважав себе послідовником Ібн Сіни (Авіценни), модель Всесвіту якого з «Книги зцілення» була сприйнята західноєвропейськими вченими і відтворена у «Божественній комедії» Данте. У двадцять п'ять років написав свій перший алгебраїчний трактат, що уславив його як ученого. Він займався астрономією, на підставі багаторічних спостережень за рухом небесних тіл склав «Астрономічні таблиці Малік-шаха» «Зідж-і Маликшахі». Ці таблиці розповсюдили на середньовічному Сході. Також провів календарну реформу. Календар, запропонований Омаром Хайямом, був на 7 секунд точніше нині діючого григоріанського (розробленого в XVI столітті). У Ісфахані, при дворі Малік-шаха, Омар Хайям займався математикою. Алгебраїчні твори Омара Хайяма їх збереглося до наших днів два (третій, без назви, не знайдений) містили теоретичні висновки надзвичайної важливості.

Життя і творчість Омара Xайяма – це постійний пошук істини. Та чим ближче він наближався до істини, тим більше усвідомлював, що вона недосяжна, а всі знання мізерні і бліднуть перед одвічною таємницею творення Всесвіту і людини. На схилі літ він дійшов такого іронічного висновку: Я тільки й знаю, що знання шукаю, В найглибші таємниці проникаю. Я думаю вже сімдесят два роки І бачу, що нічого я не знаю.

Поезія Поетичні перлини поета – рубаї (лірико-філософські чотиривірші) – були об'єднані сходознавцями- перекладачами у збірку «Рубайят», що відома нині у всьому світі. На відміну від інших поетів Сходу, Омар Xайям був послідовним прихильником цього найскладнішого жанру персько-таджицької лірики. Принципово нове, що привніс Омар Xайям у цей традиційний жанр, полягає в науково- філософській глибині чотиривірша, яка в його творчості ґрунтується на раціоналістичній світоглядній основі.

«Рубайят Омара Хайяма» Відносно кількості написаних Хайямом рубаї остаточної відповіді дослідниками не дано. Всі списки, які знаходяться в Європі, ледве нараховують більш ніж 1200 чотиривіршів. Вчений- дослідник творчості Хайяма Свамі Говінда Тіртха визначив сумарний об'єм «Хайяміади» у 2200 рубаї. Вчені сходяться на думці, що чотиривіршів, написаних Хайямом, не більше Всесвітню славу твори Омара Хайяма здобули у XIX ст. завдяки Едварду Фіцджеральду, англійському літератору, який у 1859 році видав книжечку у 24 сторінки з назвою «Рубайят Омара Хайяма з Нішапуру » і яка викликала захоплення віршами Хайяма не тільки у Європі, а й в Америці та у країнах Сходу.

Останні роки свого життя Омар Xайям провів у Нішапурі, читаючи книги і розмірковуючи про сенс буття. Як стверджує молодший сучасник поета Бейхак, у день смерті, відклавши книгу Ібн Сіни, Омар Xайям написав заповіт. Потім помолився і після цього не їв і не пив. Коли закінчив останню вечірню молитву, вклонився до землі і сказав: «О Боже мій, Ти знаєш, що я спізнав Тебе в міру моїх можливостей. Пробач мені, моє пізнання Тебе це мій шлях до Тебе». І помер. Омар Хайям

Колись Омар Хайям сказав у присутності Ан-Нізамі ас-Самарканді, що могила його буде розташована на такому місці, «де кожної весни вітерець буде осипати мене квітами». У 1136 році Ан- Нізамі ас-Самарканді, як він зазначив, через 4 роки після смерті Хайяма, захотів вклонитися праху великої людини і зайшов на цвинтар Хайре у Нішапурі. Біля підвалин стіни, що відгороджувала сад, була його могила, а грушеві та абрикосові дерева, перехиляючись із саду, вкривали могилу своїми квітами. Ан-Нізамі ас-Самарканді згадав слова свого кумира і розплакався – на всій землі не могло бути кращого місця для майстра. Могила Хайяма знаходиться У Нішапурі біля могили імама Махрука. Мавзолей Омара Хайяма у Нішапурі.

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі, Що вмерти мушу я, що строки в нас малі: Того, що суджено, боятися не треба. Боюсь неправедно прожити на землі. Омар Хайям