РРО застосовується 1)при здійсненні розрахункових операцій за готівку, платіжними картками або чеками, жетонами; 2)при продажу товарів; 3)при наданні послуг; 4)при продажу товарів (наданні послуг) у мережі Інтернет; 5)при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу (ПТКС) Примітка: у разі здійснення розрахунків виключно в безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок) – РРО не застосовується! Слайд 1

Хто і коли застосовує РРО РРО застосовуються при: здійсненні розрахункових операцій за готівку, платіжні картки або чеки, жетони; продажу товарів, в тому числі через Інтернет; наданні послуг, в тому числі через Інтернет; здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу (ПТКС) Фізичні особи – платники єдиного податку ІІ групи (крім торгівлі на ринках та через засоби пересувної мережі) З 1 січня 2016 року Фізичні та юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ групи (крім торгівлі на ринках та через засоби пересувної мережі) З 1 липня 2015 року Слайд 2

Хто не застосовує РРО РРО не застосовують за будь-яких умов Фізичні особи – платники єдиного податку І групи Всі СГ, що здійснюють розрахунки виключно в безготівковій формі (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ) Слайд 3 Всі СГ, що здійснюють торгівлю на ринках та дрібнороздрібну торгівлю через засоби пересувної торгівлі

РРО не застосовується: при безготівковій формі розрахунків (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок); при продажу страв, напоїв у їдальнях і буфетах шкіл, ПТНЗ і т.д.; виїзна торгівля; при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань; при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті, на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій; при продажу квитків на відвідування кінотеатрів, театрів, концертів та інше; при продажу білетів державних лотерей; при виконанні усіх банківських послуг (крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу); при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва юридичними особами (крім торгівлі та громадського харчування), у разі проведення розрахунків у касах цих субєктів господарювання з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; фізичними особами – платниками єдиного податку І групи Слайд 4

РРО (реєстратор розрахункових операцій) – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) Що таке РРО Види РРО: електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів комп'ютерно-касова система – РРО, який додатково виконує технологічні операції, призначений для використання на АЗС та поєднаний з паливно-роздавальною колонкою електронний контрольно-касовий реєстратор – РРО, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування (наприклад у торгівлі додатково включаєтся до касового апарату база, склад і т.д.) електронний таксометр – РРО, який забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів автомат з продажу товарів (послуг) – РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді Примітка: РРО повинен в обовязковому порядку бути внесений до Державного реєстру РРО, що публікується на офіційному сайті ДФС України (sts.gov.ua) Слайд 5

Місце встановлення та використання РРО РРО повинен бути встановлений та використовуватися на кожній торговій точці, де проводиться продаж товарів (надання послуг) та здійснюються розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) Юридична або фізична особа (власник), крім субєктів господарювання- платників єдиного податку І групи Магазин Ресторан (кафе, бар) АЗС (АГЗС) Перукарня Ательє по ремонту одягу або взуття Ветеринарна клініка Інші господарські одиниці, в яких надаються послуги та/або здійснюється реалізація товарів за готівку Спортивний (фітнес) клуб РРО Слайд 6

Вартість придбання РРО та послуг при його використанні Найпростіший РРО коштує від 3,5 тис. гривень Послуги центру сервісного обслуговування РРО (обслуговування, ремонт, навчання працівників тощо) – 150 гривень на місяць Послуги інформаційного еквайєра (який забезпечує передачу інформації від РРО до Державної фіскальної служби України) – 29 гривень на місяць Можливе придбання в розстрочку або безвідсотковий кредит Слайд 7 Вартість засобу контролю (пломби) становить лише 10 гривень

Що робити суб'єкту господарювання для реєстрації РРО Суб'єкти господарювання (юридичні та фізичні особи-підприємці), придбавши у виробника касової техніки або ЦСО РРО -заяву про реєстрацію РРО -копію документа, що підтверджує право власності або користування РРО; -копію документа на розміщення господарської одиниці, де буде застосовуватися РРО; -копію договору суб'єкта господарювання з сервісним центром про технічне обслуговування та ремонт РРО. Органом ДФС приймається рішення про можливість реєстрації РРО, формується та резервується фіскальний номер РРО, а також видається суб'єкту господарювання відповідна довідка, яка дійсна протягом п'яти робочих днів Звертаються до органу ДФС за місцем реєстрації та подають такі документи Протягом п'яти робочих днів з дати видачі довідки про резервування фіскального номера суб'єкт господарювання забезпечує переведення РРО у фіскальний режим роботи: занесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізацію та опломбування РРО в ЦСО Для завершення процедури реєстрації РРО суб'єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до органу ДФС копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО виданий ЦСО. Після отримання належним чином оформлених документів орган ДФС не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб'єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в органі ДФС. Слайд 8 Увага! Подання документів для реєстрації РРО можливо і в електронній формі !

Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) ведуться усіма платниками податків, які застосовують РРО *Форма та порядок ведення КОРО затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за 1618/24150 В КОРО: щоденно відображаються дані про виторги; щоденно підклеюються добові (позмінні) « Z- звіти»; заносяться дані про операції з готівкою (службові внесення та винесення готівкових коштів з каси тощо); реєструються всі розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. Слайд 9

Штрафні (фінансові) санкції за незастосування РРО Чинні на сьогодні за порушення, вчинене вперше протягом року – лише 1 гривня; за порушення, вчинене вдруге протягом року – 100 відсотків від вартості реалізованого товару (наданої послуги) без застосування РРО; за наступне і послідуючі порушення протягом року – 5-ти кратний розмір від вартості реалізованого товару (наданої послуги) без застосування РРО. Передбачені законопроектом 1088 за порушення, вчинене вперше протягом року – лише 1 гривня; за порушення, вчинене вдруге протягом року – 100 відсотків від вартості реалізованого товару (наданої послуги) без застосування РРО; за наступне і послідуючі порушення протягом року – відсутні Слайд 10